Корчак-Чепурківський Юрій Овксентійович

Визначення і загальна характеристика

КОРЧА́К-ЧЕПУРКІ́ВСЬКИЙ Юрій Овксенті­йович (15. 12. 1896, Кишинів — 20. 06. 1967, Київ) — демо­граф. Син О. Корчака-Чепурківського. 1913 закін. Київ. комерц. училище і по­ступив у Київ. політех. ін­ститут (пере­рвав навч. у звʼязку з поч. 1-ї світової війни). Від 1917 — студент Укр. нар. університету в Києві, який залишив 1918 через закри­т­тя юрид. ф-ту. Закін. Київ. ін­ститут нар. господарства (1922). Від 1921 — статистик, 1923–25 — асистент кафедри статистики Демогр. ін­ституту ВУАН (Київ); 1925–28 — спів­роб. Центр. статист. упр. УСРР (Харків); 1928–33 — каф. нар. здоровʼя ВУАН; від 1934 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту демо­графії і сан. статистики АН УРСР; водночас 1932–34 — зав. статист. від­ділу Всеукр. ін­ституту охорони материнства і дитинства; 1932–35 — зав. кабінету методики мед. статистики Всеукр. ін­ституту соціаліст. охорони здо­­ровʼя (усі — Київ). Був одним із фунда­торів сучас. укр. демо­графії та демогр. статистики. Брав участь в укладен­ні збірників ста­­тист. матеріалів із природ. руху на укр. землях 1867–1914 і сан. статистики 1876–1914. Досліджував смертність у Києві, Харкові, Одесі, Дні­пропетровську, середню тривалість життя насел. України. Роз­робив методики ви­вче­н­ня смертності, народжувано­с­ті, захворюваності, які викорис­товують донині. 21 жовтня 1938 заарешт., за звинуваче­н­ням у приналежності до контр­рев. шпи­­гун. організації засудж. до 5-ти р. увʼязне­н­ня. 1944–45 за вільним наймом у примус. порядку працював у Караґандин. таборі (Ка­­зах­стан), 1945–46 — у Виправно-труд. колонії № 4 у м. Самарканд (Узбеки­стан); від 1946 — зав. наук.-метод. бюро Самарканд. обл. від­ділу охорони здо­ровʼя. 21 вересня 1949 заарешт. удруге, за звинуваче­н­ням у при­­належності до контр­рев. націоналіст. організації засудж. до довіч. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Краснояр. краї (РФ). 1954 звіль­­нений. Від 1955 — завідувач від­ділу статистики Моск. клініч. дит. лі­­карні. 1958 повернувся до Києва. Деякий час працював в Укр. НДІ економіки та організації с. господарства та Раді по ви­вчен­ню продуктив. сил України АН УРСР.

Пр.: Місто й село у смертності Над­дні­прянської України // Демогр. зб. Пр. Демогр. ін­ституту ВУАН. Т. 4. К., 1926; Таб­лиці дожива­н­ня і сподіваного життя люд­ності УСРР 1925–26. Х., 1929; Смерт­ність у 4-х найбільших містах УСРР у 1923–1929 рр. Вип. 1. К., 1930; Смерт­ність з лихих новотворів у різних соціальних групах капіталістичного су­спільства // Журн. мед. циклу ВУАН. 1932. Т. 2, вип. 3; О таблицах рождаемости и плодовитости // Гигиена и санитария. 1937. № 4; Пер­спективные исчисления населения с применением комбинирован­ной таблицы доживаемости и повозрастной интенсивности миграции // Пробл. демогр. статистики. Мос­ква, 1966; Из­бран­ные демо­графические ис­следования. Москва, 1970; Таб­лицы доживаемости и средней продолжительности жизни для населения Украинской ССР за 1958–1959 годы. К., 1996.

Літ.: Палій Т. Спогади про Юрія Овк­сен­ті­йовича Корчака-Чепур­ківсь­кого // Демогр. дослідж. 1997. Вип. 19.

В. І. Наулко

Завантажити статтю