Комсомольськ

Визначення і загальна характеристика

КОМСОМО́ЛЬСЬК (від 2016 — Горішні Плавні) — місто обласного значе­н­ня Полтавської області. Комсомольській міській раді під­порядкована Дмитрівська сільська рада (села Дмитрівка, Базалуки, Волошине, Кияшки, Колгоспна Гора, Кузьменки, Солонці). Роз­ташоване на лівому березі Дніпра (Дні­продзержинського водо­сховища), за 280 км від Києва, 105 км від Полтави та 18 км від Кременчука. Площа 78,45 км². Населе­н­ня — 51 740 осіб (2001, становить 100,2 % до 1989); пере­важно українці, також проживають росіяни (бл. 28 %) та білоруси (1 %). Залізнична ст. Золотнишине. 

Виявлено залишки поселень періодів неоліту, енеоліту, бронзи, Київської Русі, черняхівської культури. Засноване 1960 як робітниче селище при Дні­провському гірничо-збагачувальному комбінаті (нині Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат) на місці хуторів Горішні Плавні, Бурдеї, Пашки, Тищенки. У 2-й половині 1920-х рр. тут від­крито поклади залізної руди (див. Кременчуцький залізорудний район). Під час 2-ї світової війни на території сучасного Комсомольська точилися запеклі бої, у вересні 1943 тут форсували Дні­про 252-а і 299-а дивізії. Від 1961 — селище міського типу, від 1972 — місто ра­йон­ного, від 1977 — обласного значе­н­ня. 1961 мешкало 658 осіб, 1970 — 14,5 тис., 1979 — 37,9 тис., 1989 — 51,6 тис., 1998 — 54,7 тис. осіб. 

Нині в місті, крім гірничо-збагачувального комбінату, працюють під­приємства: добувної промисловості — «Діорит», Рижівський гранітний карʼєр, Редутівське карʼєро­управлі­н­ня; харчової промисловості — хлібозавод; легкої промисловості — «Коста», «Тіко-Пре­стиж», «Тіко-Маркетинг»; целюлозно-паперової промисловості — «Дні­прокварц»; хімічної промисловості — «Кисень», «Інтервибух­пром»; гумово-технічної промисловості — завод з пере­робки зношених шин, «Лемі-Оригінал»; металургійного виробництва та з виготовле­н­ня готових металевих виробів — «Промсантехніка», «Фероліт»; з виробництва машин та устаткува­н­ня — «Кредо», «Дизель», «Радон»; з виробництва електричного, електрон­ного та оптичного устаткува­н­ня — «Енерго­сталь», «Елемаш»; з виробництва транс­порт­них засобів та устаткува­н­ня — «Феротранс». У Комсомольську — політехнічний технікум, професійний будівельний ліцей, професійний гірничий ліцей, Полтавська місіонерська духовна семінарія, 8 загальноосвітніх на­вчальних закладів, 12 дитсадків, дитяча художня та музична школи; Палац культури, Комсомольський історико-крає­знавчий музей, 6 бібліотек; 4 лікарняні медичні заклади; 2 готелі; від­діле­н­ня 10 банків. 

Виходять газети «Громадська думка» (від 1991) та «Дні­провський гірник» (від 1973). Щорічно в серпні проводиться між­народний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дні­прі». Діють релігійні громади УПЦ МП (Свято-Миколаївський собор), УПЦ КП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптистів. 

Є 3 парки, під охороною держави — заказник місцевого значе­н­ня Лісові озера. Функціонують плавальний басейн, 2 фізкультурно-оздоровчі комплекси, яхт-клуб, шаховий клуб, 16 спорт­залів, тенісні корти, тир, веслувальний клуб «Гірник», 6 футбольних полів, стадіон «Юність», дитячо-юнацький футбольний клуб «Гірник-спорт», кінно-спортивний клуб «Жокей». Встановлено памʼятники Т. Шевченку, Ю. Кондратюку, радянським воїнам, які загинули 1943 під час форсува­н­ня Дні­пра, та на честь геологів, які досліджували поклади залізної руди («Перша палатка»). Серед видатних уродженців — художник-ре­ставратор Ю. Гузенко.

В. Д. Полтавець

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю