АНДРЕ́ЄВ Борис Федорович (Андреев Борис Фёдорович; 09(22). 02. 1915, Саратов, Росія — 25. 04. 1982, Москва) — російський кіноактор. Народний артист СРСР (1962). Сталінcька премія (1948, 1950). Закін. Сарат. театр. технікум (1937). Створив образи людей, енергія і мас­штаб особистості яких до­зволяли їм швидко подолати ди­станцію від соц. низу до епічної висоти. У зрілі роки роз­крився як актор, здатний створювати ролі, насичені глибоким психологізмом, внутр. драматичністю. На Київ. кіностудії худ. фільмів знявся в ролях: льотчик («Винищувачі»), Назар Дума («Трактористи», реж. І. Пирʼєв), Харитон Балун («Велике життя», реж. Л. Луков; усі — 1939), Довбня, боярин Пушкін («Бог­дан Хмельницький», 1941, реж. І. Савченко), анархіст («Олександр Пархоменко», 1942, реж. Л. Луков), Лучкін («Максимко», 1952, реж. В. Браун), Матвій («Доля Марини», 1953, реж. В. Івченко, І. Шмарук); на Одес. кіностудії: купець Гризлов («День ангела», 1968, реж. С. Говорухін); також ролі у кінофільмах за сценаріями О. Довженка: Сава Зарудний («Поема про море», 1958), генерал Глазунов («Повість полумʼяних літ», 1961), дід Платон («Зачарована Десна», 1963) — реж. Ю. Солнцева.