Комунальне машинобудування

Визначення і загальна характеристика

КОМУНА́ЛЬНЕ МАШИНОБУДУВА́ННЯ  — галузь машинобудування, що виробляє машини і устаткування для житлово-комунального госпо­дарства і побутового обслуговування населення. Осн. продук­ція: машини для літнього та зимового прибирання і сан. очищення міст (поливал.-мийні, підмітал.-прибирал., каналопро­мивні, подрібнювачі відходів, піскорозкидувачі, снігонавантажувачі, конвейєрні установки, сміттєвози тощо), для озеленен­ня міст, перевезення, прибирання вироб. приміщень, перероблення та утилізації відходів, аварійно-тех. служби; устаткування для пралень, перукарень, підприємств хім. очищення і фарбування одягу (виведення плям, дезінфекц. камер тощо); побут. обладнання для опалення, газо- та водопостачання і каналізації, вентиляції та кондиціонування повітря; пожежні машини і протипожежне обладнання; очисне обладнання (пилососи), ліфти та ін. В Україні К. м. набуло розвитку у післявоєнні роки, як самост. спец. галузь у СРСР виокремилося 1965. До того комунал. устаткування та устаткування для підприємств побут. обслуговування випускали заводи ін. галузей машинобудуван­ня. На поч. 1970-х рр. в Україні діяло 8 спеціалізов. підприємств: Змі­ївський машинобудівний завод (Харків. обл.), який 1958 почав виготовляти механізов. польові пральні для ЗС, а від 1962 спеціалізується на виробництві прального устаткування, машин для розподілу і складання білизни, устаткування для хім. чистки одя­гу (у 1980–90-і рр. на заводі створ. машину для хім. очищення одягу КХ-018 завантажув. масою 100 кг, поточну лінію для прасування білизни КП-706); Київ. завод комунал. машинобудування (засн. 1958), що випускає машини для прибирання і сан. очищення міст і смт (сміттєвози КО-413, -431, -435, -444, підмітал.-прибирал. машини тощо); Турбівський машинобудівний завод (Вінн. обл.; 1960) — уніфіков. поливал. машини ПМ-130, які використовують для поливання шляхів з твердим покрит­тям, зелених насаджень, а також для гасіння пожеж; Харківський завод комунального машинобу­дування (1946) — пральні машини, центрифуги, запасні час­тини до прального устаткування; Прилуцький завод протипо­жежного і спеціального устаткування (Черніг. обл.; 1928) та ін. 1959–68 в Україні освоєно низку устаткування нового типу для галузі, зокрема машини для хім. очищення одягу з автомаркуванням, автоматизов. кон­вейєрні установки для сушіння білизни, сушил.-прасувал.-вакуумні котки з двобіч. завантаженням, уніфіков. поливал.-мий­ні машини тощо. Заг. обсяг про­дукції у ці роки зріс у 2,5 раза, вироб. осн. фонди — у 3 рази. 1968 підприємства К. м. України виробили бл. 24 % заг.-союз. випуску продукції галузі. Окрім зазначених підприємств в Україні комунал. техніку виготоляють Київ. експерим. завод «Дормаш», микол. «Дормаш», Харциз. (Донец. обл.) та ін. маш.-буд. заводи. Підпр-ва К. м. здебільшого мають повний цикл виробництва і лише деякі займаються випуском певних вузлів, агрегатів або ус­таткування для потреб галузі. Окрім виробництва, вони також здійснюють обслуговування та ремонт цього виду техніки. К. м. є привабливим для інвесторів і малого бізнесу. Це пояснюється перспективністю і широкими можливостями розвитку галузі, насамперед освоєнням виробництва високопродуктив. машин, меха­нізмів та устаткування з тим, щоб повністю механізувати роботи у житл.-комунал. госп-ві і наданні послуг населенню, мак­сималь­но звільнити від ручної праці ро­бітників. Станом на поч. 2013 парк комунал. техніки в Україні нараховував бл. 30 тис. од., з яких 20 тис. од. є морально застарілою та аварійною. Зношеність кому­нал. техніки сягає бл. 70 %. Перевитрати при експлуатації застарілої та аварій. ко­мунал. тех­ніки становлять бл. 30 %. Питаннями її оновлення у насел. пунктах опікується Міністерство регіонал. розвитку, будівництва та житл.-комунал. господарства України. Розробленням і вдосконаленням конструкцій комунал. машин в Україні займаються НДКТІ міського господарства (Київ) та КБ пожеж. і спец. машин (м. Прилуки).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю