Астроклімат

Визначення і загальна характеристика

АСТРОКЛІ́МАТ (від астро… і клімат) — багаторічний середньостатистичний режим оптичних умов атмосфери. Визначається станом атмосфери та її впливом на проходження світлових електромагніт. хвиль. А. характеризується місцем розташування астроном. приладів спостереження і залежить від місцевих факторів. До оптичних умов належать: якість зоряного зображення, серед. бал хмарності, повторюваність ясного або похмурого стану неба, прозорість атмосфери (загалом та в окремих спектрал. ділянках), яскравість фону нічного неба та ін. Подолання несприятливих для астроном. досліджень факторів, які спотворюють зображення косміч. об’єктів, можливе при виборі найкращих місць для розташування обсерваторій, оскільки А. істотно визначає можливості та ефективність астроном. спостережень; застосуванні приймачів випромінювання з високою чутливістю; запровадженні нових методів обробки та отримання зображень, до яких належать: інтерферометрія, спекл-інтерферометрія, адаптивна та активна оптика; утриманні приладів спостереження в особливому температур. режимі. Вивчення астроклімат. умов набуло поширення у серед. 20 ст., коли з’явилися великі (діаметром понад 2 м) телескопи. 1973 Ген. асамблея Міжнар. астроном. спілки (МАС) утворила спеціальну комісію «Виявлення та захист наявних та перспектив. місць для обсерваторій», яка розробляла критерії для порівнювання різних пунктів спостереження. Теор. підґрунтя для прогнозу якості зображень астроном. об’єктів на телескопах закладено в працях В. Татарського. Значний внесок у розв’язання проблем А. вніс І. Колчинський. Сучасні дослідж. А. ведуться за допомогою назем. засобів, з літаків, супутників та аеростатів, фотогр. та електрофотометр. методами, методами акуст. зондування атмосфери ультразвук. (содарами) та радіоакуст. локаторами, а також засобами лазер. лоціювання (лідарами). Найкращі астроклімат. умови мають окремо розташ. вершини гір. На тер. колиш. СРСР це вершини у Серед. Азії (Санґлок і Майданак), де кількість фотометр. ночей за рік становить бл. 212 (що відповідає 58 % спостереж. часу), а середня якість зоряного зображення на половині максимуму його інтенсивності (FWHM), за даними різних дослідників, відповідно ~0,67″ та 0,7″, 1,0″. Найкращі обсерваторії Землі мають такі параметри: Ла Сілла (Чилі) — бл. 226 фотометр. ночей (62 %, FWHM ≈ 0,87″ ÷ 1,1″); Mауна Кеа (Гавайські о-ви) відповідно — бл. 212 фотометр. ночей (58 %, FWHM ≈ 0,5″).

Україна лежить у зоні взаємодії різних атмосфер. фронтів, циклонів, і повторюваність ясного неба (ПЯН) у більшості пунктів не перевищує 40 %. Середня якість зоряного зображення сягає FWHM ≈ 3″. Для Крим. астрофіз. обсерваторії цей показник становить бл. 30 %, FWHM ≈ 1,3″ у літні місяці. У регіоні України і Молдови макс. вірогідність ясного неба припадає на липень–серпень, а мін. — листопад–лютий. Для піка Терскол (Пн. Кавказ), де розташована високогірна спостережна база Гол. астроном. обсерваторії України, кількість фотометр. ночей у середньому 30–40 %, а якість зображення FWHM ≈ 1,2″. На відміну від оптич. діапазону радіоастроклімат електромагніт. випромінювання має дещо ін. характеристики, оскільки він відноситься до хвиль більшої довжини, які інакше розповсюджуються.

Завантажити статтю