АСТРОНОМІ́ЧНА ОБСЕРВАТО́РІЯ КИ́ЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ — науково-дослідна та на­вчальна установа. Засн. 1845. До її складу входять дві заміські спо­стережні станції (біля с. Лісники Києво-Святошин. р-ну та с. Пилиповичі Бородян. р-ну Київ. обл.). Гол. інструменти: меридіан­не коло Репсольда, астро­графи з діаметрами обʼєктивів 15–17 см, фото­сферно-хромо­сфер. теле­скоп, горизонтал. соняч. теле­скоп, оптичні метеорні патрулі, апаратура для радіолокації метеорів. Напрями дослідж.: теорія заг. від­носності та релятивіст. астрофізика (О. Богородський, А. Манджос та ін.); ви­вче­н­ня галактик, створе­н­ня каталогів спец. класів галактик (В. Караченцева); ви­вче­н­ня метеор. явищ, еволюції динаміки астероїдів, астероїд. небезпеки (В. Кручиненко, А. Казанцев та ін.). Обсерваторія ві­дома своїми дослідж. координат небес. тіл (за час роботи меридіан. кола виконано понад 100 тис. спо­стережень зірок та планет); внеском у створе­н­ня небес. систем координат; ви­вче­н­ням координат зірок у біляполюс. зоні неба; астероїдів, питань про­блеми астероїд. небезпеки; про­блем комет (роз­почав 1939 С. Всехсвятський); ві­домі результати числен. екс­педицій науковців обсерваторії у місця повних соняч. затемнень для спо­стережень соняч. корони, роз­початі від серед. 19 ст. (від 1939 разом з ученими каф. астрономії університету — Є. Пономарьов з колегами), що дало можливість зро­зуміти динам. природу соняч. корони, згідно з якою існує явище невпин. витіка­н­ня соняч. матерії назовні, що пізніш ді­стало влучну назву «сонячний вітер». Астрономи обсерваторії першими перед­бачили існува­н­ня кільця навколо Юпітера (С. Всехсвятський) та вулканізму на супутниках великих планет, від­крили дві комети (К. Чурюмов), ви­вчали координати біляполюс. зірок та за­пропонували метод викори­ста­н­ня близьких до полюсу зірок для ви­вче­н­ня параметрів меридіан. кола (В. Фабриціус та ін.) тощо. Серед спів­робітників обсерваторії — М. Диченко, В. Дрофа, М. Чернега, В. Кручиненко, К. Чурюмов, В. Тельнюк-Адамчук (від 1987 — директор) та ін. Обсерваторія спільно з Гол. астроном. обсерваторією НАНУ працює над створе­н­ням сучас. астрометрич. інструментів та кількох зведених каталогів положень позагалактичних радіоджерел високої точності тощо. Бібліотека обсерваторії має унікальні ви­да­н­ня, зокрема прижит­тєві вид. М. Коперника, І. Ньютона, Р. Декарта.