Астрономічна обсерваторія Харківського університету

Визначення і загальна характеристика

АСТРОНОМІ́ЧНА ОБСЕРВАТО́РІЯ ХА́РКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ  — науково-дослідна та навчальна установа. Заснував 1810 І. Гут на базі астроном. кабінету, який діяв від 1808. У 1847–48 під керівництвом А. Шидловського проведено астрономо-геодезичні роботи, в ході яких було визначено координати 29 насел. пунктів у Харків., Катеринослав., Полтав., Воронез. і Курській губ. та області Війська Донського. Від 1883 за безпосередньою участю Г. Левицького обсерваторія стала постійно діючою. Має спостережну станцію поблизу Чугуєва Харків. обл. Осн. інструменти: меридіанне коло Репсольда, пасажний інструмент, телескоп-рефлектор АЗТ-8, спектрогеліограф. У 19 — поч. 20 ст. в обсерваторії розвивалася меридіанна астрономія, від 1910 почався розвиток астрофіз. дослідж. (фотометрія планет і зір, дослідж. Сонця). Від 1920 осн. напрямом стало дослідж. фіз. умов на Місяці та планетах. Гол. напрями сучас. наук. досліджень: вивчення Місяця, планет та їх супутників на основі назем. спостережень та косміч. експериментів, дослідження соняч. активності, розвиток методів підвищення роздільної здатності назем. телескопів і обробки астроном. та косміч. зображень, фіз. дослідження астероїдів, статист. дослідження властивостей найближ. зір і Галактики, визначення координат небес. тіл. Діють служби Сонця та часу. Наук. робота проводиться спільно з каф. астрономії Харків. університету. З обсерваторією пов’язана діяльність Л. та О. Струве, М. Євдокимова, В. Фесенка, Б. Герасимовича, М. Барабашова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю