ЄВДОКИ́МОВ Микола Микола­йович (25. 03 (06. 04). 1868, Харків — 05. 04. 1941, там само) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1936). Заслужений діяч науки УСРР (1935). Закін. Харків. університет (1890), де й працював від 1893: приват-доцент (від 1895), професор (1914–38), завідувач кафедри астрономії (1919–33), водночас дир. Астрон. обсерваторії при Університеті (1917–30). За сумісн. від 1930 — завідувач кафедри геодезії Харків. інж.-буд. ін­ституту. Брав участь у роз­гортан­ні астрон.-геодез. робіт в Україні у 20–30-х рр. як чл. Наук.-тех. ради Укр. геодез. упр. Засн. і кер. лаб. часу Харків. палати мір та вагів (1927–36), яка поклала початок укр. службі часу. Осн. напрям наук. діяльності — фундам. астрометрія. Ви­значив паралакси 59-ти зір (премія Рос. астрон. товариства), координати опор. зір для спо­стереже­н­ня зближе­н­ня із Землею малої планети Ерос, координати великих планет. Спів­укладач каталогів схилень 1407-ми близькополюс. зір і 779-ти зодіакал. зір. Імʼям Є. на­звано кратер на зворот. боці Місяця.