КОЛАЧЕ́ВСЬКИЙ Сергій Микола­йович (1849, с. Федорівка, нині Олександрійського ра­йону Кірово­градської обл. — 23. 05(05. 06). 1911, Санкт-Петербург, похований у м. Кривий Ріг, нині Дні­пропетровської обл.) — лікар-хірург, меценат. Брат М. Колачевського. Доктор медицини (1881). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1874). Працював лікарем у м. Кременчук (нині Полтавської обл.). Учасник російсько-турецької війни 1877–78. Згодом — в Одеській міській лікарні, де 1888 провів першу в Росії успішну резекцію шлунка способом Біль­­рота-1 при виразковій хворобі, започаткувавши хірургічне лікува­н­ня цієї хвороби у країні. Дійсний член Товариства одеських лікарів (від 1881). Спів­засновник (1893) і голова (1893–97) Товариства російських лікарів в Одесі, якому подарував власну бібліотеку. Віце-пре­­зидент Одеського товариства витончених мистецтв (1897–1900). Одеському художньому училищу пожертвував книги і меблі (на суму понад 2 тис. рублів). Для незаможних учнів разом із дружиною Є. Колачевською щороку організовував благодійні музичні вечори. Гласний Одеської міської думи (1897–1901). Близько 1904 пере­їхав до Санкт-Петербурга. Родина К. фінансувала Сестрорєцьку санаторію для дітей, хворих на хронічний туберкульоз, імені Є. Кола­­чевської (засновано 1906; від 1911 — Сестрорєцька дитяча санаторія імені по­друж­жя С. і Є. Колачевських, нині санаторій у складі реабілітаційного центру «Дитячі дюни» у м. Сес­­трорєцьк, РФ). Власник залізного рудника (Колачевський рудник; нині у складі м. Кривий Ріг), побудував для працівників будинки, школу, лікарню, театральну залу та ін. (майже все майно за заповітом К. роз­поділено між благодійними та освітніми установами). Пожертвував значні кошти на будівництво сільськогосподарського на­вчального закладу в Катеринославській губернії (проєкт не реалізовано).