Колачевський Михайло Миколайович
КОЛАЧЕ́ВСЬКИЙ Михайло Миколайович (14(26). 09. 1851, х. Калачівка побл. с. Попівка, нині Онуфріїв. р-ну Кіровогр. обл. — 1907 (за ін. даними — 1910–12), м. Кременчук, нині Полтав. обл.) — композитор, музично-громадський діяч. Брат С. Колачевського. Закін. Ляйпциз. консерваторію (Німеччина, 1876; кл. теорії і композиції Е.-Ф. Ріхтера, фортепіано — К. Рейнеке). Дипломну роботу — «Українську симфонію» — було виконано у концерт. залі «Ґевандгауз» (Ляйпциґ, 1876). В Україні вона прозвучала 1901 у концертах Полтав. симф. оркестру під керівництвом Д. Ахшарумова у Полтаві, Кременчуці, Катеринославі (нині Дніпропетровськ) та ін. Громад. діяльність пов’яз. із Кременчуком, де родина Колачевських мешкала від 1855. Окрім муз., мав юрид. освіту й працював у земстві: 1890–1900 — предводитель Кременчуц. земської управи, 1900–03 — почес. мировий суддя. Зробив значний внесок у розвиток земських шкіл та лікарень. Провадив також інтенсивну муз.-громад. діяльність, зокрема створив фортепіанне тріо й організовував камерні концерти. Після 1903 припинив службову діяльність у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Ноти більшості творів К. втрачено під час визв. змагань 1917–21. На поч. 1930-х рр. М. Грінченко віднайшов рукопис «Української симфонії», що увійшла до репертуару багатьох симф. оркестрів. Цей твір вважають етапним у становленні укр. симф. музики; йому властиве широке використання в тематизмі укр. фольклор. матеріалу (вияв естетики доби романтизму), поєднане з класич. структурно-драматург. засадами класицизму (зокрема, нім. ляйпциз. школи).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Струн. квартет, Реквієм для хору, струн. оркестру та органа, 2 «Salvum» для хору а капела; для фортепіано — Ноктюрн, Баркарола, Вальс-каприс; романси (зокрема «Вона співає», «Зови надію сновидінням»).
Рекомендована література
- Гринченко М. Первая украинская симфония М. Колачевского // Сов. музыка. 1946. № 11;
- Гордійчук М. М. М. Калачевський. К., 1954;
- Його ж. «Українська симфонія» М. Калачевського. К., 1963;
- Кузик В. Листи Д. В. Ахшарумова до Д. М. Ревуцького // Укр. муз. арх. К., 2003. Вип. 3.