Ауезов Мухтар Омарханович

Визначення і загальна характеристика

АУЕ́ЗОВ Мухтар Омарханович (Әуезов Мұхтар Омарханұлы; 16(28). 09. 1897, ур­очище Чингістау на тер. Сх.-Казах­стан. обл., Казах­стан — 27. 06. 1961, Москва) — казахський письмен­ник, пере­кладач та літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1946), професор (1946). Академік АН Казах. РСР (1946). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1957). Сталінcька премія (1949), Ленін. премія (1959). Закін. Ленінгр. університет (1928). На початку більшов. пере­вороту — відп. секр. ЦВК Киргиз. республіки. Брав активну участь у боротьбі з Колчаком. Аспірант Середньоазіат. університету (Ташкент, 1929–32); зав. літ. частини Казах. академічного театру драми (1932–38); у 1934–61 працював на каф. казах. літ-ри Казах. університету; від 1943 — старший науковий спів­робітник Казах. філіалу Ін­ституту мови, літ-ри та історії АН СРСР, 1946–61 — завідувач від­ділу Ін­ституту мови та літ-ри АН Казах. РСР. Осн. мотив творчості А. 20-х рр. — соц. конфлікти, боротьба проти феодал. звичаїв, за утвердже­н­ня прав казах. жінки: «Қараш-қараш оқиғасы» («По­стріл на пере­валі», Оренбург, 1927), «Қилы заман» («Лиха година», Кизил-Орда, 1928), «Көксерек» («Сірий лютий», Фрунзе, 1928). У 30-х рр. ви­йшли твори: «Білек­ке-білек» («Пліч-о-пліч», 1934), «Шатқалаң» («Крутизна», 1935), «Бүркiтшi» («Мисливець з беркутом», 1937) та ін., присвячені колгосп. тематиці. Ці та всі ін. пізніші твори А. видавалися в Алмати. Автор пʼєс «Қаракөз» («Каракоз», 1926), «Айман-Шолпан» («Айман-Шолпан», 1934), «Шекарада» («На кордоні», 1937), «Сын сағыт­та» («У час ви­пробувань», 1942). Роман «Абай жолы» («Шлях Абая») присвяч. казах. поетові-просвітителеві Абаю (Сталін. премія, 1949 — за першу кн. у 2 т.; Ленін. премія, 1959 — за другу кн. у 2 т.). Публіцист. твір «Индия жайлы очерктер» («Нариси про Індію», 1958), стат­ті з літературо­знавства (кн. «Әр жылдар ойлары» («Думки різних років», 1959, 1961) й ін. від­крили А. як публіциста та літературо­знавця. Пере­кладав твори Т. Шевченка (наголошував на­значен­ні його творчості для казах. літ-ри), В. Шек­спіра, Л. Толстого, І. Тургенєва, М. Гоголя та ін. Автор ст. «Бiздiң бауыр, бiздiң дос» («Брат наш, друг наш», 1961), присвяч. Т. Шевченкові. У праці «Художествен­ные пере­воды литератур народов СССР» // «Дружба народов», 1955, № 2 (у спів­авт. з М. Рильським та П. Антокольським) досліджував пере­клади творів Т. Шевченка казах. мовою. 1997 за під­тримки ЮНЕСКО від­значено 150-річчя від дня народже­н­ня А.

Тв.: Со­брание сочинений: В 20-ти т. Алма-Ата, 1980; укр. перекл.– Абай: Роман. К., 1952; Шлях Абая: Роман. В 2 кн. К., 1955, 1959; Сірий лютий: Оповіда­н­ня. К., 1961.

Літ.: Кедрина З. С. Мухтар Ауэзов. Москва, 1951; Гринько Д. Земний уклін // ЛГ. 1961, 4 лип.; Масенко Т. Незабутній наш друг Мухтар // Там само; Гончар О. Памʼяті Ауезова // ЛУ. 1967, 26 верес.; Його ж. Пол­пред советской литературы // Казах­стан. правда. 1967, 30 нояб.; Мухтар Омарханович Ауэзов: Биобиблиогр. указ. Алма-Ата, 1984; Гончар О. Спогад про Ауезова // Шлях Абая: Роман. К., 1985; Халимоненко Г. Абаєвим шляхом: До 90-річчя від дня народж. М. Ауезова // ЛУ. 1987, 7 жовт.; Світ Мухтара Ауезова: Літ. вечір, присвяч. казах. письмен­нику // Там само. 1997, 25 верес.

Т. К. Акчулаков, Л. Г. Рева

Завантажити статтю