Ауезов Мухтар Омарханович

АУЕ́ЗОВ Мухтар Омарханович (Әуезов Мұхтар Омарханұлы; 16(28). 09. 1897, урочище Чингістау на тер. Сх.-Казахстан. обл., Казахстан — 27. 06. 1961, Москва) — казахський письменник, перекладач та літературознавець. Доктор філологічних наук (1946), професор (1946). Академік АН Казах. РСР (1946). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1957). Сталінcька премія (1949), Ленін. премія (1959). Закін. Ленінгр. університет (1928). На початку більшов. перевороту — відп. секр. ЦВК Киргиз. республіки. Брав активну участь у боротьбі з Колчаком. Аспірант Середньоазіат. університету (Ташкент, 1929–32); зав. літ. частини Казах. академічного театру драми (1932–38); у 1934–61 працював на каф. казах. літ-ри Казах. університету; від 1943 — старший науковий співробітник Казах. філіалу Інституту мови, літ-ри та історії АН СРСР, 1946–61 — завідувач відділу Інституту мови та літ-ри АН Казах. РСР. Осн. мотив творчості А. 20-х рр. — соц. конфлікти, боротьба проти феодал. звичаїв, за утвердження прав казах. жінки: «Қараш-қараш оқиғасы» («Постріл на перевалі», Оренбург, 1927), «Қилы заман» («Лиха година», Кизил-Орда, 1928), «Көксерек» («Сірий лютий», Фрунзе, 1928). У 30-х рр. вийшли твори: «Білекке-білек» («Пліч-о-пліч», 1934), «Шатқалаң» («Крутизна», 1935), «Бүркiтшi» («Мисливець з беркутом», 1937) та ін., присвячені колгосп. тематиці. Ці та всі ін. пізніші твори А. видавалися в Алмати. Автор п’єс «Қаракөз» («Каракоз», 1926), «Айман-Шолпан» («Айман-Шолпан», 1934), «Шекарада» («На кордоні», 1937), «Сын сағытта» («У час випробувань», 1942). Роман «Абай жолы» («Шлях Абая») присвяч. казах. поетові-просвітителеві Абаю (Сталін. премія, 1949 — за першу кн. у 2 т.; Ленін. премія, 1959 — за другу кн. у 2 т.). Публіцист. твір «Индия жайлы очерктер» («Нариси про Індію», 1958), статті з літературознавства (кн. «Әр жылдар ойлары» («Думки різних років», 1959, 1961) й ін. відкрили А. як публіциста та літературознавця. Перекладав твори Т. Шевченка (наголошував назначенні його творчості для казах. літ-ри), В. Шекспіра, Л. Толстого, І. Тургенєва, М. Гоголя та ін. Автор ст. «Бiздiң бауыр, бiздiң дос» («Брат наш, друг наш», 1961), присвяч. Т. Шевченкові. У праці «Художественные переводы литератур народов СССР» // «Дружба народов», 1955, № 2 (у співавт. з М. Рильським та П. Антокольським) досліджував переклади творів Т. Шевченка казах. мовою. 1997 за підтримки ЮНЕСКО відзначено 150-річчя від дня народження А.

Рекомендована література

1. Кедрина З. С. Мухтар Ауэзов. Москва, 1951;
   Google Scholar Internet
2. Гринько Д. Земний уклін // ЛГ. 1961, 4 лип.;
   Google Scholar Internet
3. Масенко Т. Незабутній наш друг Мухтар // Там само;
   Google Scholar Internet
4. Гончар О. Пам’яті Ауезова // ЛУ. 1967, 26 верес.;
   Google Scholar Internet
5. Його ж. Полпред советской литературы // Казахстан. правда. 1967, 30 нояб.;
   Google Scholar Internet
6. Мухтар Омарханович Ауэзов: Биобиблиогр. указ. Алма-Ата, 1984;
   Google Scholar Internet
7. Гончар О. Спогад про Ауезова // Шлях Абая: Роман. К., 1985;
   Google Scholar Internet
8. Халимоненко Г. Абаєвим шляхом: До 90-річчя від дня народж. М. Ауезова // ЛУ. 1987, 7 жовт.;
   Google Scholar Internet
9. Світ Мухтара Ауезова: Літ. вечір, присвяч. казах. письменнику // Там само. 1997, 25 верес.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю