Археоастрономія
Визначення і загальна характеристика
АРХЕОАСТРОНО́МІЯ (від архео… і астрономія) — розділ астрономії, що стосується пошуків та вивчення обсерваторій далекої давнини (мегалітичних обсерваторій), стародавніх календарів і певної реставрації астрономічних спостережень (малюнків на скелях, у печерах тощо). Виникнення А. пов’язують з іменем англ. астронома Дж. Гокінса, який у 50-х рр. 20 ст. проаналізував особливості структури мегалітич. обсерваторії Стоунгендж. Початки укр. А. закладено в праці М. Чмихова про календарно-міфол. тлумачення орнаменту чаші-секстанта з пізньо-катакомбного (інгульського) поховання, знайденої в одному з курганів біля м. Макіївка на Донеччині. У межах А. розробляється теорія євразій. системи святилищ-обсерваторій 5–1 тис. до н. е. типу Києвиця (Чехія) — Козаровичі (Україна) — Стоунгендж (Англія) — Аркаїм (РФ), яка, на думку Ю. Шилова та ін., свідчить про етнокультурно-істор. зв’язки індоєвроп. народів.