Археологічні з’їзди
АРХЕОЛОГІ́ЧНІ З’Ї́ЗДИ — зібрання вчених та діячів культури, що проводилися з ініціативи Московського археологічного товариства. Протягом 1869–1911 відбулося 15 з’їздів, із них 6 — в Україні: 3-й і 11-й — у Києві (1874, 1899), 6-й — Одесі (1884), 12-й — Харкові (1902), 13-й — Катеринославі (1905), 14-й — у Чернігові (1908). А. з. сприяли активізації дослідж. старовини в місцевостях, де мав відбутися черг. з’їзд, формуванню мистецтвознавства як науки; стимулювали виникнення археол. т-в і музеїв, зокрема в Києві створ. Істор. товариство Нестора-Літописця, археол. музеї при Київ. духов. академії та Київ. університеті; організовували екскурсії (починаючи від 3-го), виставки, які вводили у наук. обіг численні пам’ятки мистецтва. Експонати виставки 11-го з’їзду стали основою Київ. міськ. музею старожитностей і мистецтв (зберігаються в Нац. музеї історії України та Нац. худож. музеї України). На з’їздах виголошували доповіді й реферати з питань археології, історії, істор. географії, історії мистецтва, етнографії, нумізматики тощо (напр., на 3-му з’їзді заслухано бл. 110 рефератів, на 6-му — 117). Матеріали друкувалися в «Трудах» відповід. з’їздів. Учасниками з’їздів були відомі вчені та діячі культури В. Антонович, Д. Багалій, М. Біляшівський, М. Драгоманов, П. Житецький, М. Костомаров, М. Лисенко, В. Ляскоронський, В. Перетц, М. Петров, М. Старицький, В. Хвойка, П. Чубинський, Д. Яворницький та ін.; зарубіж. вчені Л. Леже (видав у Парижі «Доповідь про археол. конгрес у Києві», 1877), А. Рамбо (Франція), С. Новаковіч (Сербія), В. Яґич (Хорватія). Перед учасниками 3-го з’їзду виступив кобзар О. Вересай.
Рекомендована література
- Швидько Г. К. Роль археологічних з’їздів у вивченні історії місцевого краю // Тези доп. 4-ї респ. конф. з істор. краєзнавства. К., 1989;
- Коваленко А. Б. 14-й Всероссийский археологический съезд и развитие исторических исследований на Черниговщине // Пробл. археологии Юж. Руси. К., 1990.
Завантажити статтю
