Архієпископ

Визначення і загальна характеристика

АРХІЄПИ́СКОП (грец. άρχι — префікс, що означає головний, старший, εпίσкопος — на­глядач) — старший єпис­коп, один із вищих титулів у християнській церковній ієрархії; іноді глава автокефальної церкви (Ел­ладська, або Грецька, Кіпрська). Титул за­проваджено на межі 2–3 ст. Від­повід­но до церк. правил уважається, що всі єпис­копи рівні й мають однакові повноваже­н­ня у справі «збереже­н­ня єд­ності між церквами і взаємодопомоги в разі виникне­н­ня складних ситуацій», але серед них виділяється гол. єпис­коп, якому на­дано право на­гляду над іншими. Вперше титул А. присвоєно єпис­копові Александрійському. З виникне­н­ням патріархатів (4 ст.) титул А. присвоювався лише патріархам і тим митрополитам, які очолювали помісні церкви, пізніше — як почесна нагорода церк. ієрархам. У багатьох православ. церквах, зокрема й укр., титулом А. нагороджують єпис­копів за заслуги перед церквою. У проте­стантизмі титул А. носять глави нац. проте­стант. церков.

М. М. Закович

Завантажити статтю