Канівські гори

КА́НІВСЬКІ ГО́РИ Знаходяться на Придні­пров. височині, у межах Канів. р-ну Черкас. обл. Тягнуться пасмом завширшки від 3 до 9 км правим берегом Дні­пра від с. Трахтемирів до гирла р. Рось. Роз­таш. на стику УЩ і Дні­пров.-Донец. западини. Особливістю геол. будови є дис­локованість осадових від­кладів (завтовшки 100–150 м), які зімʼяті у складки (цей район ві­домий також як Канів. дис­локації). К. г. є сукупністю складок і роз­рив. порушень осадових гір. порід мезозою та кайнозою, утвор. за участі тектон., зсув., гляціал. факторів. Домінант. тип дис­локац. форм — складки-під­киди, зі­брані у серії лускуватої структури. Вчені висувають низку гіпотез про походже­н­ня дис­локацій (гляціал., зсувну, тектон., гляціотектон., ката­строф.). Вис. гір від 80–85 м (у долині Дні­пра) до 255 м (пів­ден­ніше м. Канів). Більшість вершин мають назви, які від­ображають історію краю: Батурова, Пилипенкова, Московка, Чернеча, Княжа, Марʼїна, Лиса та ін. Пере­пади висот понад 150 м зумовили роз­членованість К. г. низкою ярів (макс. глиб. до 90 м). Значній ерозії сприяло і вирубува­н­ня лісів на схилах гір та їхнє ро­зорюва­н­ня. Загалом тут налічують бл. 8 тис. ярів, серед них — Хмільнянський (найбільший у Європі). Поширені під­вищені роз­членов. структурно-денудац. лесові рівнини, ускладнені горбами і пасмами з виходами пісковиків та гу­стою роз­галуж. яружно-балк. мережею. За фіз.-геогр. ра­йонува­н­ням К. г. належать до Дністров.-Дні­пров. лісо­степ. краю Лісо­степ. зони. Упродовж декількох тисячоліть вони були вкриті широколистяними лісами з домінува­н­ням дуба, ясена. Згодом ліси майже повністю вирубано. Нині лісовий покрив від­новл., але це вторин­ні ліси, пере­важно грабові діброви, ре­презентов. грабом із домішкою дуба, кленів гостролистого і польового, ясена, липи, берези. Через гори проходить сх. межа суціл. пошире­н­ня європ. грабових лісів. У межах К. г. — Канівський природний заповід­ник, «Трахтемирів» Державний історико-культурний заповід­ник, Шевченківський національний заповід­ник. На Чернечій (Тарасовій) горі поховано Т. Шевченка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю