ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Канівські гори

КА́НІВСЬКІ ГО́РИ Знаходяться на Придніпров. височині, у межах Канів. р-ну Черкас. обл. Тягнуться пасмом завширшки від 3 до 9 км правим берегом Дніпра від с. Трахтемирів до гирла р. Рось. Розташ. на стику УЩ і Дніпров.-Донец. западини. Особливістю геол. будови є дислокованість осадових відкладів (завтовшки 100–150 м), які зім’яті у складки (цей район відомий також як Канів. дислокації). К. г. є сукупністю складок і розрив. порушень осадових гір. порід мезозою та кайнозою, утвор. за участі тектон., зсув., гляціал. факторів. Домінант. тип дислокац. форм — складки-підкиди, зібрані у серії лускуватої структури. Вчені висувають низку гіпотез про походження дислокацій (гляціал., зсувну, тектон., гляціотектон., катастроф.). Вис. гір від 80–85 м (у долині Дніпра) до 255 м (південніше м. Канів). Більшість вершин мають назви, які відображають історію краю: Батурова, Пилипенкова, Московка, Чернеча, Княжа, Мар’їна, Лиса та ін. Перепади висот понад 150 м зумовили розчленованість К. г. низкою ярів (макс. глиб. до 90 м). Значній ерозії сприяло і вирубування лісів на схилах гір та їхнє розорювання. Загалом тут налічують бл. 8 тис. ярів, серед них — Хмільнянський (найбільший у Європі). Поширені підвищені розчленов. структурно-денудац. лесові рівнини, ускладнені горбами і пасмами з виходами пісковиків та густою розгалуж. яружно-балк. мережею. За фіз.-геогр. районуванням К. г. належать до Дністров.-Дніпров. лісостеп. краю Лісостеп. зони. Упродовж декількох тисячоліть вони були вкриті широколистяними лісами з домінуванням дуба, ясена. Згодом ліси майже повністю вирубано. Нині лісовий покрив відновл., але це вторинні ліси, переважно грабові діброви, репрезентов. грабом із домішкою дуба, кленів гостролистого і польового, ясена, липи, берези. Через гори проходить сх. межа суціл. поширення європ. грабових лісів. У межах К. г. — Канівський природний заповідник, «Трахтемирів» Державний історико-культурний заповідник, Шевченківський національний заповідник. На Чернечій (Тарасовій) горі поховано Т. Шевченка.

Рекомендована література

  1. Палієнко Е. Т., Мороз С. А., Куделя Ю. А. Рельєф та геологічна будова Канівського Придніпров’я. К., 1971;
  2. Лаврушин Ю. А., Чугунный Ю. Г. Каневские гляциодислокации. Москва, 1982.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
44856
Вплив статті на популяризацію знань:
543
Бібліографічний опис:

Канівські гори / В. М. Грищенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-44856.

Kanivski hory / V. M. Hryshchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-44856.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору