ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Канівські гори

КА́НІВСЬКІ ГО́РИ Знаходяться на Придніпров. височині, у межах Канів. р-ну Черкас. обл. Тягнуться пасмом завширшки від 3 до 9 км правим берегом Дніпра від с. Трахтемирів до гирла р. Рось. Розташ. на стику УЩ і Дніпров.-Донец. западини. Особливістю геол. будови є дислокованість осадових відкладів (завтовшки 100–150 м), які зім’яті у складки (цей район відомий також як Канів. дислокації). К. г. є сукупністю складок і розрив. порушень осадових гір. порід мезозою та кайнозою, утвор. за участі тектон., зсув., гляціал. факторів. Домінант. тип дислокац. форм – складки-підкиди, зібрані у серії лускуватої структури. Вчені висувають низку гіпотез про походження дислокацій (гляціал., зсувну, тектон., гляціотектон., катастроф.). Вис. гір від 80–85 м (у долині Дніпра) до 255 м (південніше м. Канів). Більшість вершин мають назви, які відображають історію краю: Батурова, Пилипенкова, Московка, Чернеча, Княжа, Мар’їна, Лиса та ін. Перепади висот понад 150 м зумовили розчленованість К. г. низкою ярів (макс. глиб. до 90 м). Значній ерозії сприяло і вирубування лісів на схилах гір та їхнє розорювання. Загалом тут налічують бл. 8 тис. ярів, серед них – Хмільнянський (найбільший у Європі). Поширені підвищені розчленов. структурно-денудац. лесові рівнини, ускладнені горбами і пасмами з виходами пісковиків та густою розгалуж. яружно-балк. мережею. За фіз.-геогр. районуванням К. г. належать до Дністров.-Дніпров. лісостеп. краю Лісостеп. зони. Упродовж декількох тисячоліть вони були вкриті широколистяними лісами з домінуванням дуба, ясена. Згодом ліси майже повністю вирубано. Нині лісовий покрив відновл., але це вторинні ліси, переважно грабові діброви, репрезентов. грабом із домішкою дуба, кленів гостролистого і польового, ясена, липи, берези. Через гори проходить сх. межа суціл. поширення європ. грабових лісів. У межах К. г. – Канівський природний заповідник, «Трахтемирів» Державний історико-культурний заповідник, Шевченківський національний заповідник. На Чернечій (Тарасовій) горі поховано Т. Шевченка.

Літ.: Палієнко Е. Т., Мороз С. А., Куделя Ю. А. Рельєф та геологічна будова Канівського Придніпров’я. К., 1971; Лаврушин Ю. А., Чугунный Ю. Г. Каневские гляциодислокации. Москва, 1982.

В. М. Грищенко

Рекомендована література

  1. Палієнко Е. Т., Мороз С. А., Куделя Ю. А. Рельєф та геологічна будова Канівського Придніпров’я. К., 1971;Google Scholar
  2. Лаврушин Ю. А., Чугунный Ю. Г. Каневские гляциодислокации. Москва, 1982.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Канівські гори / В. М. Грищенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-44856

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

12-й

Дата виходу друком тому:

2012

Дата останньої редакції статті:

2012

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ландшафти

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

44856

Кількість переглядів цього року:

47

Схожі статті

Бердянська коса
Ландшафти  | Том 2 | 2003
О. П. М’ягченко
Лісника Печера
Ландшафти  | Том 17 | 2016
Б. Т. Рідуш
Бабуган-Яйла
Ландшафти  | Том 2 | 2003
П. Д. Підгородецький

Нагору