Комар Григорій Якович

КОМА́Р Григорій Якович (14(26). 03. 1882, за ін. даними – 1886, с. Мед­­веді Гомел. пов. Могильов. губ., нині Брян. обл., РФ – 1948, м. Крас­­ноярськ, РФ) – живописець. Навч. у Мюнхені. У С.-Пе­­тербурзі працював копіювальни­­ком і навч. у школі при Т-ві зао­хочення художників АМ (1914–17, з перервами). 1917 переїхав до Києва, де навч. у худож. школі та відвідував заняття М. Бойчука в худож. інституті (1921–23). В Одесі очолював плакатну майстерню політвідділу (1919–20) та викладав у політехнікумі образотвор. мистецтва (від 1923). Кер. розписів фойє та актового залу Будинку преси (1929–30), приміщення Держполітуправління (1930–32; обидва – в Одесі). На поч. 1930-х рр. через репресії «бойчукістів» виїхав у Краснояр. край.

Тв.: монум. розписи – у Луцьких ка­­зармах (Київ, 1919), селян. санаторії ім. ВУЦВК на Хаджибей. лимані (нині Одес. обл., 1928), Одес. сх. торг. па­­латі (1929–30; усі – співавт.); живопис – «Замах на В. Леніна» (1928), «Червона Армія – вартовий СРСР» (1929), «Змі­­на караулу» (1931).

Літ.: Басанець Т. Послідовники М. Бой­­чука. Одеська майстерня // Мистецтво України: Зб. наук. пр. 2001. Вип. 2.

Т. В. Басанець

Основні твори

монум. розписи – у Луцьких ка­­зармах (Київ, 1919), селян. санаторії ім. ВУЦВК на Хаджибей. лимані (нині Одес. обл., 1928), Одес. сх. торг. па­­латі (1929–30; усі – співавт.); живопис – «Замах на В. Леніна» (1928), «Червона Армія – вартовий СРСР» (1929), «Змі­­на караулу» (1931).

Рекомендована література

1. Басанець Т. Послідовники М. Бой­­чука. Одеська майстерня // Мистецтво України: Зб. наук. пр. 2001. Вип. 2.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю