Комаренко Володимир Андрійович

КОМАРЕ́НКО Володимир Андрійович (15. 07. 1887, Харків — 19. 02. 1969, там само) — диригент, музично-гро­­мадський діяч, педагог. Доц. (1935). Навч. у Харків. муз. училищі (1905; кл. кларнета Г. Гека), закін. Харків. консерваторію (1945; кл. диригування). Працював у Харкові: 1917–19 — викладач 7-го міського училища та диригент 3-го вищого початк. училища; 1922–24 — викладач профес. муз. школи, 1924–41 — директор 2-ї профес. муз. школи та муз. курсів для дорослих при цій школі. Водночас від 1924 викладав у Консерваторії: 1926–32 — завідувач кафедри нар. інструментів, 1932–34 — диригент.-капельмей­стер. каф., від 1937 — диригент. каф. 1948 звільн. з політ. мотивів. За сумісн. 1934–47 — зав. хормейстер. відділу Муз. училища. Ініціатор створення (1943) і кер. (до 1948) дит. муз. школи-інтер­нату при Консерваторії (згодом спец. муз. школа-інтернат), у якій викладав до 1969, водночас 1957–69 керував духовим оркестром. 1941–44 — директор муз. комбінату, до складу якого входили Консерваторія, Муз. училище та дит. муз. школа-інтернат при Консерваторії. 1957–65 — організатор і завідувач кафедри хор. співу та музики Пед. інституту. Ініціатор ство­рення та диригент балалаєч. оркестру «Прогрес» (1905); орга­нізатор і капельмейстер духо­во­го та дом­рово-балалаєч. оркес­трів заводу «Гельферіх-Саде», ба­­лалаєч. ор­­кестру 2-го Вищого по­­чатк. училища (1914–15); організа­тор і кер. домрово-балалаєч. та духового оркестрів, класів гри на домрі та балалайці при товаристві «Про­світницьке дозвілля» (1909–15), домрово-балалаєч. оркестру при губерн. відділі нар. освіти, що став першим профес. оркестром нар. інструментів України (1920–52; від 1938 — у складі Філармонії), дит. оркестру нар. інструментів при Палаці піонерів і жовтенят ім. П. Постишева (1935–62), оркестру укр. нар. інструментів у с. Наталине (Крас­­ногр. р-ну Харків. обл., 1955–59). К. брав участь в організації та проведенні в Харкові конкурсів виконавців на нар. інструментах та оглядів худож. самодіяльнос­ті (1927–36). До 1934 входив до складу Муз. бюро, що займалося координацією худож. самодіял. руху в Україні. Організатор Харків. муз.-пром. технікуму, який готував кадри для муз. ф-к України (1930). У Харкові 1924 вийшла друком перша в Україні партитура для домрово-бала­лаєч. оркестру в інструментуванні К. — укр. нар. пісня «Закувала та сива зозуля» в обробці П. Ніщинського. Автор публікацій з питань нар.-інструм. виконавства в Україні.

Завантажити статтю