Коміссарова Марія Іванівна
КОМІССА́РОВА Марія Іванівна (Комиссарова Мария Ивановна; 22. 07(04. 08). 1900, за ін. даними — 08. 08. 1904, с. Андреєвське, нині Костром. обл., РФ — 28. 07. 1994, С.-Петербург) — російська поетеса, перекладачка. Дружина М. Брауна. Премія ім. М. Рильського (1982). Закін. Ленінгр. пед. інститут (нині С.-Петербург, 1927). Член ради з укр. літ-ри СП СРСР. Друкувалася від 1923. Авторка кн. «Первопуток» (1928), «Переправа» (1932), «Встреча» (1936), «Лиза Чайкина: Поэма» (1955; 1986), «Стихи о Ленинграде» (1967), «Ожидание встречи» (1973), «Всем расстояниям вопреки» (1979; усі — Ленінград), «Еще не вечер» (Москва, 1981), «Избранное» (Ленинград, 1984). Один з гол. образів — «мала батьківщина» Кострома як уособлення Росії. На слова К. створ. пісні, зокрема «Урал-богатырь», «Уральская партизанская». У 1960–70-х рр. відкрито підтримала О. Солженіцина. Переклала деякі твори укр. (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, П. Воронька, Д. Павличка) і білорус. поетів. Її переклади Шевченкових поезій («Лилея», «И вырос я на чужбине», «В той Екатерины», «В воскресенье не гуляла», «Закувала кукушка», «На Пасху, на соломе») вміщено у рос. виданнях його творів. Про роботу над перекладами розповіла в ст. «Огни большой поэзии» (1960), «Его бессмертие» («Литература и жизнь», 1961, 10 марта) і «Солнце украинской поэзии» (1961). Присвятила вірші Т. Шевченкові («Великое слово Тараса», 1961; «Тебе, Украина!», 1964), Лесі Українці, І. Франкові, П. Тичині, В. Сосюрі, М. Рильському, М. Бажану, Л. Первомайському. Брала активну участь в організації Мемор. майстерні-музею Т. Шевченка в Ленінграді, літ. вечорів і ювіл. вшанувань його пам’яті. У складі делегації ленінгр. письменників приїздила в Україну для участі в заходах до 100-річчя від дня смерті й 150-річчя від дня народж. Кобзаря. Виступала з привітанням на 10-й наук. Шевченків. конф. 1961. Окремі твори К. переклали М. Рильський, П. Тичина, Д. Павличко, І. Драч, Л. Забашта, Т. Коломієць та ін.
Рекомендована література
- Сарана Ф. «Мені особливо близька й дорога...» // ЛУ. 1974, 2 серп.;
- Кащук Н. Голос вірного друга // Коміссарова М. Дарунок. К., 1978;
- Филиппов Г. «Срываю дни с календаря...» // Звезда. 1984. № 8.