Коморовський Тадеуш
КОМОРО́ВСЬКИЙ Тадеуш (Komorowski Tadeusz; псевд.: Бур, Корчак, Левіна, Зніч; 01. 06. 1895, с. Хоробрів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 24. 08. 1966, містечко Баклі, Велика Британія, похов. у Лондоні, 1994 перепохов. у Варшаві) — польський військовик. Граф. Генерал дивізії (1944). Закін. гімназію (1913) і політехніку (1922) у Львові, навч. у військ. академії у Відні (1913–15). Під час 1-ї світової війни воював в австро-угор. армії на галиц. й італ. фронтах. Від листопада 1918 — у Війську Польському. Був інструктором кінної їзди в артилер. школі у Варшаві (1922–23), нач. школи підофіцерів у м. Яворів (нині Львів. обл., 1926–28), заст. командира та командиром полку уланів у містах Чортків (1928–33) і Теребовля (1933–38; нині обидва — Терноп. обл.). Учасник змагань із кінного спорту на 8-х Олімпійських іграх у Парижі (1924), кер. польс. команди наїзників на 11-х Олімпійських іграх у Берліні (1936). Після поразки польс. армії на поч. 2-ї світової війни діяв у підпіллі. У липні 1943 польс. еміграц. урядом у Лондоні признач. командувачем Армії Крайової. Керував військ. діями під час Варшав. повстання 1944. Після капітуляції повстанців перебував у нім. полоні. У травні 1945 звільнений амер. військами. Переїхав у Лондон. 1945–46 — головнокомандувач ЗС Польщі в еміграції, 1947–49 — прем’єр-міністр польс. еміграц. уряду. Автор кн. «Armia podziemna» (1951) і «Powstanie warszawskie» (1979; обидві — Лондон).
Рекомендована література
- A. K. Kunert. General Tadeusz Bór-Komorowski w relacjach i dokumentach. Warszawa, 2000;
- N. Davies. Powstanie’ 44. Kraków, 2004.
Завантажити статтю
Людина 
