Компаніївка

КОМПАНІ́ЇВКА  — селище міського типу Кіровоградської області, райцентр. До К. приєднано с. Комишувате. Компаніїв. селищ. раді підпорядк. села Громадське, Живанівка та Лужок. Знаходиться на р. Су­го­клія-Кам’янувата (притока Інгулу, бас. Південного Бугу), за 31 км від обл. центру та залізнич. ст. Кі­­ровоград. Площа 5,66 км². Насел. 5125 осіб (2001, складає 96,8 % до 1989), переважно українці. Че­­рез с-ще проходить автомагістраль Кіровоград–Миколаїв. Побл. К. виявлено кілька поховань доби бронзи (2 тис. до н. е.) та скіф. часу (4–3 ст. до н. е.), 2 кочівниц. кургани 10–13 ст. Засн. у серед. 18 ст. побл. Уман.-Крим. тракту колиш. козаками-компа­­ніївцями (від чого й утвор. назву) та кріпаками-утікачами з Лівобереж. України. Останні май­­же водночас заснували й слободу Комишувате. 1771 та 1782 ці землі стали власністю дворян Бутовського та Титова. Від 1850-х рр. — центр волості Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. 1859 у 62-х дворах мешкало бл. 300 осіб. 1889 збудовано папер. ф-ку, яка за рік виробляла з соломи 12 тис. пудів обгортк. паперу. У тому ж році відкрито церк.-парафіял. школу.

На поч. 1917 у К. було 177 дворів, проживало 918 осіб, у Комишуватому — від­­повідно 206 та 1145. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 10), зазнали сталін. репресій. Від 1937 — у межах Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. Від 5 серпня 1941 до 15 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. За 7 км від К., у Терновій балці, нацисти вла­штували концентрац. табір, де стратили понад 800 осіб. На фронтах 2-ї світової війни воювало 837 компаніївців, з них 193 загинуло. 1923–62 та від 1965 — райцентр. 1962–65 — у складі Кі­­ровогр. р-ну. Від 1965 — смт. 1959 мешкало бл. 3,5 тис., 1970 — 4,4 тис., 1979 — 5 тис., 1989 — 5,3 тис., 1999 — 5,1 тис. осіб. Нині працюють комбікорм. завод, газо­­компресорна ст. «Кіровоградська», Живанів. граніт. кар’єр, ковбас. цех, хлібопекарня. У К. — технікум вет. медицини Білоцерк. аграр. університету, заг.-осв. школа, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка, дит. муз. школа, центр дит. творчості; рай. лікар­ня; відділ. 6-ти банків. Виходить г. «Степовий край». Нар. самодіял. колективи Будинку культури: вокал.-інструм. ансамбль «Се­­зон», ансамбль танцю «Барвінок», агітац.-художня бригада «Промінь». Діють реліг. громади УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангелістів християн-баптистів. На центр. площі с-ща побл. брат. мо­­гили встановлено пам’ятник вої­­нам-визволителям. Серед видат. уродженців — мовознавець, літе­ратурознавець, політолог В. Сво­бода, нар. арх. СРСР, чл.-кор. АМ СРСР М. Алфьоров.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю