КОМПАНІЧЕ́НКО Тарас Вікторович (14. 11. 1969, Київ) — кобзар, лірник, бандурист. Народний артист України (2019). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2023; за аудіоальбом «Пісні Української революції»). Лауреат Національного конкурсу кобзарського мистецтва імені Г. Китастого (Ки­­їв, 2003, 1-а премія). Премія імені В. Сту­­са (2004). На­вчався у Львівській академії образотворчого мистецтва (1990–92; клас Я. Запаска, В. Ов­­сійчука), закінчив Київський художній ін­ститут (1999). У 1992–94 — науковий спів­робітник Музею народного архітектури та побуту України, 1999–2000 — 1-й за­ступник голови Всеукраїнської спілки кобзарів, від 2011 — науковий спів­робітник Музею книги і друкарства України (усі — Київ). Член Київського коб­­зарського цеху (1989). На­вчався у М. Буд­ника, Г. Ткаченка, С. Радька, В. Кушпета, М. Хая, В. Шевчука. Засновник (2006) і керівник ансамблю «Хорея Козацька». У репертуарі — думи, псалми, канти, коляд­ки, балади, історичні пісні, романси, а також власні твори на слова І. Величковського, І. Ґалятовсь­кого, Д. Наливайка, Ф. Прокопо­вича, Г. Сковороди. Бере участь у різноманітних фестивалях в Україні та за кордоном (Латвія, Швей­царія, Польща, Німеч­чина). Випустив компакт-диск «Кобзарсько-лірницька традиція: Тарас Компаніченко (народна бандура та ліра)» (2002).