Конверсія

Визначення і загальна характеристика

КОНВЕ́РСІЯ (від лат. conversio — пере­творе­н­ня, зміна) — пере­орієнтація ресурсів воєн­ної сфери на цивільний сектор. К. є складним систем. явищем, що охоплює екон., внутр.- і зовн.-політ., військ. й ін. аспекти. Роз­ширене тлума­че­н­ня поня­т­тя перед­бачає роз­гляд його як обʼєктив. процесу роз­витку су­спільства, що до­зволяє від про­блеми К. згодом пере­йти до потреби глобал. змін в усіх сферах життя, а також у ма­совій сві­домості в напрямі кон­структив. пере­творень. Уперше поня­т­тя «К.» викори­стано у США, Великій Британії та Франції після 1-ї світової війни, по завершен­ні 2-ї світової війни його почали більш активно вживати у США та країнах Заходу в сенсі широкої стра­тегії пере­веде­н­ня мілітаризов. нац. економіки на мирні рейки. Офіц. амер. джерела ви­значали К. як політ., екон. і тех. процес забезпече­н­ня впорядков. пере­веде­н­ня ресурсів, що використовуються на воєн­ні цілі, на альтернативні цивіл. потреби. У 2-й пол. 1970-х pp. процес К., особ­ливо на Заході, почали сприй­мати як складний динам. процес — демократ. струк­турну пере­будову господарства, у 1980-х pp. посилилось між­нар. спів­робітництво громад. організацій на його під­тримку. В рад. між­нар.-політ. науці термін «К.» почали широко використовувати лише після ви­ступу М. Горбачова з трибуни ООН у грудні 1988, коли він заявив про неї як про пере­хід від економіки озброєнь до економіки роз­зброєнь. Нині К. роз­глядають як механізм здійсне­н­ня демілітаризації частини су­спільства, повʼязаної з ВПК, і у та­кому аспекті ви­значають як соц.-екон. імператив, без якого немож­ливе роз­вʼяза­н­ня нац. госп. проб­лем окремих країн і глобал. проб­лем людства.

За простор. харак­теристиками К. поділяють на глобал., регіон. і таку, що здійснюється у рамках окремої дер­жави; часовими — швидку (різке скороче­н­ня армій і згорта­н­ня військ.-екон., наук.-тех. та ін. діяльності) й повільнішу, тимчас. (після війни) або по­стійну (за­старілих видів зброї); за динамікою — по­етапну (динамічну) та роз­тягнуту (вʼялу); за мас­штабами — вичерпну (охоплює ВПК повністю), часткову (ті чи ін. еле­менти ВПК), символічну (демон­страцій.); за методами та засобами — добровільну та примусову (проведена у пере­можених країнах після двох світ. воєн). К. може бути й вимушеною, зумовленою між­нар. (напр., після заверше­н­ня «холодної війни» у США, СРСР, країнах Організації Вар­шав. договору і НАТО) чи внутр.-політ. (К. у період «хрущов. від­лиги» у СРСР або в США після воєн у Кореї 1950–53 та Вʼєт­намі 1964–73, в колиш. респ. СРСР у 2-й пол. 1990-х pp.) ситуаціями. Існують кілька базових моделей К. У США, Канаді, краї­нах Зх. Європи вона характе­ри­зується по­ступовістю і синхрон­ністю ви­зріва­н­ня процесу пе­ре­творень.

При згортан­ні військ.-екон. діяльності вироб. і наук.-тех. ресурси пере­орієнтовують таким чином, щоб, з одного боку, нац. без­пека посилювалася за рахунок викори­ста­н­ня більш ефектив. засобів задоволе­н­ня військ. потреб, не­зважаючи на скороче­н­ня оборон. бюджетів, з ін. боку — зміцнювалася цивіл. економіка. У Китаї та Ізраїлі К. більше на­ближена до європ. стан­дарту й має такі ви­значал. риси, як держ. планува­н­ня, опа­нува­н­ня про­гресив. іноз. зразків на нац. ґрунті, впровадже­н­ня нових технологій, техніки, екон. від­носин. При т. зв. обвал. К., орієнтов. на якнайшвидше вивільне­н­ня знач. ресурсів та одер­жа­н­ня від неї макс. екон. вигоди в найкоротший термін, реформува­н­ня оборон. комплексу від­бувається без чіткої концепції та належ. законодав. бази, науково об­ґрунтов. оцінок поточ. і пер­спектив. потреб на оборону країни. Для конверсій. заходів характерна недо­статня про­ду­маність і ефективність за­стосовуваних методів, форм і темпів скороче­н­ня оборон. комплексу, від­сутність конкрет. механізмів здійсне­н­ня в організац., екон. і правових аспектах. Реконверсія — пере­веде­н­ня у повоєн. час військ. промисловості, людсь­ких та ін. ресурсів, що викорис­товувались у цивіл. секторі еко­номіки до війни, з виробництва воєн. на виробництво цивіл. продукції.

Літ.: M. V. Alexeev, R. С. Sikorra, C. G. Gaddy. Post-Cold War Military Con­version in the US and Russia: A Com­parative Approach. Washington, 1995; Пар­хомчук О. C. Мілітаризм та про­блема конверсії в глобальному світі. К., 2004; Її ж. Системна еволюція між­народних від­носин і процеси демілітаризації та конверсії. К., 2006.

О. С. Пархомчук

Завантажити статтю