Конвісар Володимир Тимофійович
КОНВІСА́Р Володимир Тимофійович (псевд.: В. Вінницький, В. Яворенко, В. Яворівський, В. Тимофієнко; 10(23). 08. 1911, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. — 05. 09. 1990, Київ) — письменник. Член СПУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. інститут зерн. культур (1932). Працював у пресі Харкова, Укр. радіокомітеті, зав. корпункту г. «Правда» у зх. областях України та в Чехословаччині (1947–52), відп. секр. г. «Радянська Україна» (1952–63). Писав укр. та рос. мовами. Автор зб. оповідань і нарисів «Між Збручем та Тисою» (Л., 1952), «Прага сьомого листопада» (1957), «Йшли полки червонії» (1959; обидві — Київ), повістей «На крутом повороте (Повесть о VI (Пражской) Всероссийской конференции РСДРП)» (Москва, 1975), «Димлять смереки», «Сапун-гора» (обидві — Київ, 1979), романів «Красные башлыки» (Сф., 1960; про бойові дії 1941–42 в Криму), «Канни» (К., 1961), «Галичина» (1964), «Засіяне поле» (1965; обидва — Львів), «Зірниця (Ленін і Шоста конференція РСДРП)» (1971), «Зелена віхола» (1980; про життя студентства), «Золота арка» (1982; про Я. Галана; усі — Київ).
Рекомендована література
- Речмедін В. Народження зірниці (Післямова) // Конвісар В. Зірниця. К., 1971;
- Вартанов Г. Золота арка вічності // ЛУ. 1983, 29 груд.
Завантажити статтю
Людина 
