Конгрес поневолених народів Росії

Визначення і загальна характеристика

КОНГРЕ́С ПОНЕВО́ЛЕНИХ НАРО́ДІВ РОСІ́Ї У роботі кон­гресу, що від­бувся 1905 у С.-Петербурзі під головува­н­ням Я. Бодуена де Куртене, взяли участь пред­ставники народів, поневолених у Рос. ім­­перії — азербайджанці, вірмени, грузини, естонці, євреї, киргизи, латиші, литовці, поляки, татари, українці. Делегати вимагали на­да­н­ня рівних нац.-куль­­тур. прав для усіх народів Росії. Одним із наслідків їхньої роботи стало створе­н­ня у 1-й Держ. думі Рос. імперії між­нац. парламент. фракції — Союзу автономістів, який обʼ­єд­нував 120 депутатів (голова — О. Лєд­ницький, заст. — І. Шраг). Провід­ну роль у діяльності Союзу автономістів ві­ді­гравала Укр. парламент. громада, найчислен­ніша серед нерос. груп. Укр. депутати під­готували окрему декларацію у справі укр. автономії, однак виголосити її не встигли через роз­­­пуск 1-ї Держ. думи. Ідеї К. п. н. Р. зна­йшли роз­виток на Зʼ­їзді народів Росії, що від­бувся у вересні 1917 в Києві.

Літ.: Национальный во­прос в прог­­рам­мных документах политических пар­­тий, организаций и движений Рос­сии. Начало XX в.: Док. и мат. Томск, 1998.

Л. А. Ведмідь

Завантажити статтю