КОНҐРЕ́С УКРАЇ́НЦІВ КАНА́ДИ — центральна пред­ставницька організація українців Канади. Засновано 1940 у м. Він­ніпеґ як Комітет українців Канади. Від 1989 — сучасна назва. Члени-засновники: Братство українців-католиків, Геть­манців-державників Союз, Союз українців-само­стійників, Українське національне обʼ­єд­на­н­ня, Українська робітнича організація. Нині у його структурі — 30 членів-організацій і 35 від­ділів у 6-ти провінціях Канади. Українські радянофільські і прокомуністичні організації Канади ніколи не були членами КУКу. Після 2-ї світової війни конґрес заснував Фонд допомоги українців Канади та Українське центральне допомогове бюро в Лондоні, що під­тримували українських біженців у Європі. КУК сприяв організації на­вча­н­ня української мови у канадських школах і ВНЗах, ві­ді­грав значну роль у створен­ні 1967 Світового конґресу вільних українців. Пред­ставники організацій, що входять до КУКу або під­тримують його діяльність, один раз на 3 роки проводять зʼїзд, на якому ви­значають політику конґресу та обирають керівництво. Основні зав­да­н­ня КУКу: ре­презентація інтересів українців Канади перед урядом та населе­н­ням країни; ко­ординація участі української етнічної групи у культурному і соціальному житті Канади; сприя­н­ня роз­виткові дружніх взаємин між Канадою та Україною; збереже­н­ня самобутності громади шляхом активізації діяльності українських шкіл, церков, творчих колективів; на­да­н­ня необхідної допомоги ново­прибулим з України для їхнього входже­н­ня у громадське і культурне життя місцевих українських організацій. Очільник і члени президії КУКу проводять щорічні зу­стрічі з міністрами федеральних і провінційних урядів, депутатами парламенту Канади, послами Канади в Україні та України в Канаді, під час яких порушують пита­н­ня стану і під­тримки української громади в Канаді, роз­витку від­носин між Канадою та Україною й офіційної політики Канади щодо України. Діяльність комітетів конґресу з канадсько-українських від­носин, освіти, фінансів, ім­міграції та права дає можливість ефективно захищати інтереси своєї етнічної групи, а також, певною мірою, і України. Голови КУКу: отець В. Куш­нір (1940–53, 1959–71), А.-І. Яре­мович (1953–57), отець С. Савчук (1957–59), П. Кондра (1971–74), С. Радчук (1974–80), І. Новосад (1980–86), Д. Ціпивник (1986–92), О. Романів (1992–98), Е. Чолій (1998–2004), О. Сушко (2004–07), П. Ґрод (від 2007).