Кондаков Никодим Павлович
Визначення і загальна характеристика
КОНДАКО́В Никодим Павлович (Кондаков Никодим Павлович; 01(13). 11. 1844, с. Халань Курс. губ., нині с. Велика Халань Бєлгород. обл., РФ — 17. 02. 1925, Прага) — російський історик і мистецтвознавець. Доктор теорії та історії мистецтв (1877), академік Академії мистецтв (1893), С.-Петербур. АН (1898). Член Одес. товариства історії та старожитностей, Рос. археол. товариства (від 1886). Закін. Моск. університет (1865). Відтоді вчителював у Москві; 1870–88 і 1918–20 працював у Новорос. університеті в Одесі (від 1877 — ординар. проф.); 1888–1917 — ординар. проф. Петрогр. університету (нині С.-Петербург) і зав. відділ. мистецтва серед. віків та епохи відродження Ермітажу. 1920 емігрував за кордон, від 1922 читав лекції у Карловому університеті в Празі. Досліджував історію середньовіч. і давньорус. мистецтва та ікони. Один із фундаторів сучас. візантиністки, засн. іконогр. методу в рос. мистецтвознавстві та нового наук. розділу — історії візант. мистецтва. В Одесі створив перший у Рос. імперії музей антич. зліпків. Серед учнів — Д. Айналов, С. Жебельов, Є. Редін, Ф. Шміт.
Додаткові відомості
- Основні праці
- История византийского искусства и иконографии по миниатюрам греческих рукописей. О., 1876; Византийские церкви и памятники Константинополя. О., 1887; Византийские эмали. С.-Петербург, 1892; Русские клады. Исследования древностей Великокняжеского периода. Т. 1. С.-Петербург, 1896; О научных задачах истории древнерусского искусства на Афоне. С.-Петербург, 1902; Иконография Господа Бога и Спаса Нашего Иисуса Христа. С.-Петербург, 1905; Иконография Богоматери: В 2 т. Петроград, 1914–15; Русская икона: В 4 т. Прага, 1928–33.
Рекомендована література
Завантажити статтю
