Коновка

Визначення і загальна характеристика

КОНО́ВКА  — трипільське поселення. Вияв­лене на схилі надзаплав. тераси правого берега р. Пуцита побл. с. Коновка Кельменец. р-ну Чер­­нів. обл. С-ще (пл. 14 га) було забудоване назем. глинобит. житлами, які з зовн. боку утворювали майже правильне каре, а у центрі розміщувалися радіал. рядами. Кількашарові залягання обпаленої глини (площад­ки) свідчать, що це рештки зруй­нов. під час пожежі будівель із земляною підлогою першого поверху, масив. дерев’яно-глино­бит. перекриттям другого та лег­ким перекриттям горища. Окрім жител, розкопано одноповерх. госп. будівлю та культову споруду. Місцезнаходження площадки у центрі поселення, наявність у будинку двох глиняних вівтарів, велика кількість знайденої пластики (76 од.), серед яких — глиняна модель житла та конуси-«фішки», особл. чином згрупований посуд, відсутність в інтер’єрі будь-яких госп. споруд, а серед матеріалів — кухон. посудин, знарядь праці, побут. відходів, вказують на культове призначення даної будівлі.

Серед знахідок кількісно переважає кераміка. Столовий посуд прикрашений монохром. і бі­хром. розписом. Найбільш вживані — меандр., тангентні, волют­ні, метопні орнам. схеми. Пластика представлена теракотовими схемат. антропо- та зооморф. статуетками, моделлю житла, «трончиками», глиняними «куль­ками», конусами-«фішками», час­тина з яких мала антропо- чи зооморфні вершини. Знайдено знаряддя праці з каменю (зернотерки, відбійники, розтирачі, сокири-тесла), кременю (скреб­ки, ножі, вкладиші до серпів, скобелі), кістки й рогу (долота, проколки, лощила, голка, моти­ки), глини (відтяжки до ткац. верстата) та міді (проколка). Матеріали площадок № 3–12 відносять до комплексу ранніх пам’яток шипенец. локально-хро­нол. групи (кін. етапу ВII), поселення якої зосереджені у Верхньому Попрутті та Подні­стров’ї і, частково, Серед. Подні­стров’ї. Проте в кераміці відчутні значні впливи насел. спорідненої і син­хрон. петрен. локально-хронол. групи (Пруто-Дністров. межиріччя, частково Середнє Подністров’я), що є ха­­рактерним для поселень у контакт. зоні локал. утворень трипіл. культури. Знахідки з площадок № 1 і 2, віддалених від поселення, більш пізні й належать до комплексів пам’яток бадраж. локально-хронол. групи (перехід. ступ. між етапами CI і CII), ареал якої знаходиться на Пн. Молдови. Крім того, на тер. поселення спорадично траплялися матеріали комарівської куль­тури та черняхівської культури. На Пн. від села (на березі Дністра в урочищі Бавки) знаходиться поселення трипіл. культури, на Пд. (на правому схилі Мошинец. яру в урочищі Лаба) — ще одне трипіл. поселення та с-ще зх.-поділ. скіф. культури, на Пд. — курганна група.

Завантажити статтю