Коновка
КОНО́ВКА — трипільське поселення. Виявлене на схилі надзаплав. тераси правого берега р. Пуцита побл. с. Коновка Кельменец. р-ну Чернів. обл. С-ще (пл. 14 га) було забудоване назем. глинобит. житлами, які з зовн. боку утворювали майже правильне каре, а у центрі розміщувалися радіал. рядами. Кількашарові залягання обпаленої глини (площадки) свідчать, що це рештки зруйнов. під час пожежі будівель із земляною підлогою першого поверху, масив. деревʼяно-глинобит. перекриттям другого та легким перекриттям горища. Окрім жител, розкопано одноповерх. госп. будівлю та культову споруду. Місцезнаходження площадки у центрі поселення, наявність у будинку двох глиняних вівтарів, велика кількість знайденої пластики (76 од.), серед яких — глиняна модель житла та конуси-«фішки», особл. чином згрупований посуд, відсутність в інтерʼєрі будь-яких госп. споруд, а серед матеріалів — кухон. посудин, знарядь праці, побут. відходів, вказують на культове призначення даної будівлі.
Серед знахідок кількісно переважає кераміка. Столовий посуд прикрашений монохром. і біхром. розписом. Найбільш вживані — меандр., тангентні, волютні, метопні орнам. схеми. Пластика представлена теракотовими схемат. антропо- та зооморф. статуетками, моделлю житла, «трончиками», глиняними «кульками», конусами-«фішками», частина з яких мала антропо- чи зооморфні вершини. Знайдено знаряддя праці з каменю (зернотерки, відбійники, розтирачі, сокири-тесла), кременю (скребки, ножі, вкладиші до серпів, скобелі), кістки й рогу (долота, проколки, лощила, голка, мотики), глини (відтяжки до ткац. верстата) та міді (проколка). Матеріали площадок № 3–12 відносять до комплексу ранніх памʼяток шипенец. локально-хронол. групи (кін. етапу ВII), поселення якої зосереджені у Верхньому Попрутті та Подністровʼї і, частково, Серед. Подністровʼї. Проте в кераміці відчутні значні впливи насел. спорідненої і синхрон. петрен. локально-хронол. групи (Пруто-Дністров. межиріччя, частково Середнє Подністровʼя), що є характерним для поселень у контакт. зоні локал. утворень трипіл. культури. Знахідки з площадок № 1 і 2, віддалених від поселення, більш пізні й належать до комплексів памʼяток бадраж. локально-хронол. групи (перехід. ступ. між етапами CI і CII), ареал якої знаходиться на Пн. Молдови. Крім того, на тер. поселення спорадично траплялися матеріали комарівської культури та черняхівської культури. На Пн. від села (на березі Дністра в урочищі Бавки) знаходиться поселення трипіл. культури, на Пд. (на правому схилі Мошинец. яру в урочищі Лаба) — ще одне трипіл. поселення та с-ще зх.-поділ. скіф. культури, на Пд. — курганна група.
Рекомендована література
Завантажити статтю
