Комарівська культура

КОМАРІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована пізнім періодом бронз. віку. Поширена в лісостеп. зоні Правобереж. України та Пн. Мол­дові. Назва походить від курган. могильника, який розкопав 1934–36 Т. Сулімірський побл. с. Комарів (нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.). Разом із тшинец. (Польща, Зх. Білорусь, Литва) та сосниц. (Укр., Білорус. і Брян. Полісся) культурами входить до тшинец. культур. кола (див. Тши­­нецько-Комарівська історико-культурна спільність). Складаєть­ся із локал. груп: комарів. (Вер­хнє та Середнє Подністров’я), волин. (лісостеп. Волинь), києво-черкас. (Середнє Подніпров’я), Костіша (Румун. Молдова). Спо­­рідненою із К. к. є гордіїв.-білогрудів. група у Побужжі. К. к. сформувалась у 17–16 ст. до н. е. на основі місц. культур шну­­рової кераміки (див. Шнурової кераміки Культурно-історична спільність) під впливом тшинец. культури з Пн. Зх. і культур Карпат. котловини з Пд. Зх. (зокрема Отомань Культури), а також культур. кола Бабине з Пд.-Сх. У 14 ст. до н. е. в ареал К. к. на Дністрі поширилася Ноуа Культура. На решті тер. К. к. не пізніше 12 ст. до н. е. трансформувалася у ранню висоцьку культуру та білогрудівську культуру. Поселення неукріплені, розташ. переважно на краю заплави (Не­­звисько, Костянець, Солов’є, Славута, Магала, Мошни, Малополовецьке). Житла наземні зі стовп. конструкцією та напівземлянки, у Прикарпатті відомі солеварні. Могильники переважно курганні (Комарів, Буківна, Іваннє, Дитиничі, Нетішин, Дорогоща, Войцехівка, Кустовці, Гуляй-Город, Текліне, Малополо­вецьке), у Подністров’ї — ґрунт. поховання (Кульчиці, Зве­ни­го­род, Василів, Зиньки), а та­­кож поховання у кам’яних скринях (Білий Потік, Беремяни, На­­го­ряни, Ставки, Залещики, Городниця, Чернелиця). Небіжчики покладені скорчено, зустрічаються розчленування та кремації. Керам. комплекс складають тюльпаноподібні посудини, різноманітні чаші, миски, банки, чарки. Знаряддя праці виготовляли переважно з каменю та кременю. Знайдено бронз. кин­джали, вістря списів, кельти, тес­­ла, сокири. Характерні бронз. прикраси: довгі шпильки, шийні гривни та браслети зі спіралями на кінцях, двоспірал. фібули. Основа господарства — землеробство та скотарство.

Літ.: I. K. Swiesznikow. Kultura koma­rowska // Archeologia Polski. Т. 12, z. 1. Warszawa, 1967; Березанская С. С. Комаровская культура // Археология УССР. К., 1985; Свешников И. К. Тшинецко-комаровская культура // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. К., 1990.

С. Д. Лисенко

Рекомендована література

1. I. K. Swiesznikow. Kultura koma­rowska // Archeologia Polski. Т. 12, z. 1. Warszawa, 1967;
   Google ScholarInternet
2. Березанская С. С. Комаровская культура // Археология УССР. К., 1985;
   Google ScholarInternet
3. Свешников И. К. Тшинецко-комаровская культура // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. К., 1990.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю