Комарівська культура
Визначення і загальна характеристика
КОМАРІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Датована пізнім періодом бронз. віку. Поширена в лісостеп. зоні Правобереж. України та Пн. Молдові. Назва походить від курган. могильника, який розкопав 1934–36 Т. Сулімірський побл. с. Комарів (нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.). Разом із тшинец. (Польща, Зх. Білорусь, Литва) та сосниц. (Укр., Білорус. і Брян. Полісся) культурами входить до тшинец. культур. кола (див. Тшинецько-Комарівська історико-культурна спільність). Складається із локал. груп: комарів. (Верхнє та Середнє Подністровʼя), волин. (лісостеп. Волинь), києво-черкас. (Середнє Подніпровʼя), Костіша (Румун. Молдова). Спорідненою із К. к. є гордіїв.-білогрудів. група у Побужжі. К. к. сформувалась у 17–16 ст. до н. е. на основі місц. культур шнурової кераміки (див. Шнурової кераміки Культурно-історична спільність) під впливом тшинец. культури з Пн. Зх. і культур Карпат. котловини з Пд. Зх. (зокрема Отомань Культури), а також культур. кола Бабине з Пд.-Сх. У 14 ст. до н. е. в ареал К. к. на Дністрі поширилася Ноуа Культура. На решті тер. К. к. не пізніше 12 ст. до н. е. трансформувалася у ранню висоцьку культуру та білогрудівську культуру. Поселення неукріплені, розташ. переважно на краю заплави (Незвисько, Костянець, Соловʼє, Славута, Магала, Мошни, Малополовецьке). Житла наземні зі стовп. конструкцією та напівземлянки, у Прикарпатті відомі солеварні. Могильники переважно курганні (Комарів, Буківна, Іваннє, Дитиничі, Нетішин, Дорогоща, Войцехівка, Кустовці, Гуляй-Город, Текліне, Малополовецьке), у Подністровʼї — ґрунт. поховання (Кульчиці, Звенигород, Василів, Зиньки), а також поховання у камʼяних скринях (Білий Потік, Беремяни, Нагоряни, Ставки, Залещики, Городниця, Чернелиця). Небіжчики покладені скорчено, зустрічаються розчленування та кремації. Керам. комплекс складають тюльпаноподібні посудини, різноманітні чаші, миски, банки, чарки. Знаряддя праці виготовляли переважно з каменю та кременю. Знайдено бронз. кинджали, вістря списів, кельти, тесла, сокири. Характерні бронз. прикраси: довгі шпильки, шийні гривни та браслети зі спіралями на кінцях, двоспірал. фібули. Основа господарства — землеробство та скотарство.
Літ.: I. K. Swiesznikow. Kultura komarowska // Archeologia Polski. Т. 12, z. 1. Warszawa, 1967; Березанская С. С. Комаровская культура // Археология УССР. К., 1985; Свешников И. К. Тшинецко-комаровская культура // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. К., 1990.
С. Д. Лисенко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
