КОНОНЕ́НКО Віктор Олімпанович (11. 09. 1918, м. Короча, нині Бєлгород. обл., РФ — 29. 07. 1975, Київ) — фахівець у галузі механіки. Академік АН УРСР (1964). Премія ім. М. Кри­лова АН УРСР (1977). Закін. Хар­ків. ін­ститут інж. залізнич. транс­­пор­ту (1942). Працював у Ін­ституті буд. механіки АН УРСР (Київ, 1946–52); Лаб. вимірюв. приладів АН СРСР (1952–56); Ін­ституті машино­­знавства АН СРСР (1956–62; оби­­два — Москва); від 1962 — в Ін­ституті механіки АН УРСР (Київ): 1965–75 — директор Одночасно викладав у Київ. і Моск. університетах. Наукові дослідже­н­ня: теорія неліній. коливань та її практ. за­стосува­н­ня, взаємодія коливал. систем з джерелами енергії, ідентифікація не­­ліній. коливал. систем. Роз­вʼя­зав задачі автоколивань при різан­ні металів, фрикц. автоколивань у машинах і системах управлі­н­ня. Ви­вчав період. колива­н­ня зі змін. параметрами (явища у при­­­скорювачах частинок високих енергій, вимірюв. і навігац. при­­ладах на вібруючій основі). Від­крив резонансні просторові коли­ва­н­ня твердих тіл.