Кононенко Мусій Степанович

Визначення і загальна характеристика

КОНОНЕ́НКО Мусій Степанович (псевд.: М. Школиченко, Вівтірок, Ш-ко Мусій та ін.; 22. 08(03. 09). 1864, с. Турівка Прилуц. пов. Полтав. губ., нині Згурів. р-ну Київ. обл. — 10. 06. 1922, с. Нові Санжари, нині смт Полтав. обл.) — письмен­ник, громадський діяч. 1884 від­відував пед. курси у м. Новозибков (нині Брян. обл., РФ). 1891 працював у Службі зборів Пд.-Зх. залізниць у Києві. Від 1913 — у Лубнах; 1916–21 — у Пол­таві: кер. від­діл., голова Союзу кредит. та ощаднопозичк. т-в. Дебютував 1883 поемою «Нещасне коха­н­ня». Друкувався у львів. ж. «Зоря», «Правда», «Дзві­нок», «ЛНВ», г. «Буковина», альманасі «Українська муза». Поезії «За нелюбом» («Одружили мене силою…») і «Вечір» («Сховалось серце за горою…») стали нар. піснями. Написав казку «Рятуй», оповіда­н­ня «Злодій», «Вихрестка», «Оповіда­н­ня про Т. Шевченка (З народних уст)» (усі — 1892), нарис «На Шевченковій могилі» (1894). У повістях «Між народ» (1894), «На селі» (1898; обидві — Львів), «Буден­не життя» (К., 1902) показав просвітн. діяльність інтелігенції. Таєм­но організував лекції В. Антоновича «Козацькі часи в Україні». Сприяв під­готовці «Словаря української мови» (завершений Б. Грінченком). Один з ініціаторів установ. зʼ­їзду заг. укр. без­парт. організації. У творчості К. від­ображено громадянськість, демократ. устремлі­н­ня, спів­чут­тя до знедолених, почу­т­тя нац. гідності. Видав кн. «Коопера­ти­вы Лубенского уезда (Историко-статистическое и экономическое обследование ко­оперативных обществ и товариществ)» (Луб­­ны, 1914), що містить цін­ний ма­­теріал із життя та побуту селян Полтавщини; публіцист. ст. «До селян», «Про монархію та демократичну республіку» (обидві — Полтава, 1917). Склав «Кри­­тичний аналіз вірша Шевченка “Ой люлі, люлі, моя дитино”», «Воспоминания и анекдоты о Т. Г. Шевченко, записан­ные из народных уст». Пере­клав українською мовою повість Т. Шевченка «Близ­нецы» та поет. зверне­н­ня Е. Же­­ліговського «Do Brata Tarasa Szew­czenki» (1858, записано власноруч у щоден­ник Кобзаря). Приятелював із М. Міхновським, М. Коцюбинським, листувався із Х. Алчевською, Б. Грінченком та ін.

Тв.: Ліра. К., 1885; [Вірші] // Укр. муза. К., 1908; Струна. К., 1908; Хвилі. Кн. 1–5. П., 1917–18; [Вірші] // Антологія укр. поезії. К., 1957. Т. 2; К., 1984. Т. 3; Повісті. Л., 1994; Хвилі. К., 1994; Спогади. П., 1998.

Літ.: Огоновський О. Історія літератури руської // Зоря. 1893. № 11; Ро­­тач П. Матеріали до українського біо­графічного словника: Літ. Полтав­щи­на // Архіви України. 1966. № 1; Погре­бен­ник В. Поет народних традицій (З нагоди 130-річчя від дня народж. М. Ко­­ноненка) // НТЕ. 1994. № 4.

Н. Л. Калениченко, П. П. Ротач

Завантажити статтю