Конституційний договір

КОНСТИТУЦІ́ЙНИЙ ДО́ГОВІР – угода двох або декількох суб’єктів конституційного права, що має загальнонормативне значення. К. д. є різновидом публіч. норматив. договорів. Договори з норматив. змістом, на відміну від більшості індивід.-правових (цивіл.-правових) договорів, містять заг. правила поведінки і не мають персоніфіков., разового характеру. Прикладом є політико-правова угода між ВР і Президентом України про осн. засади організації та функціонування держ. влади й місц. самоврядування на період до прийняття нової Конституції України, укладена 8 червня 1995 у Києві (підписана Головою ВР України О. Морозом, Президентом України Л. Кучмою та нар. депутатами) з метою уникнення неузгодженостей між чинними нормами Конституції України і нормами Закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні» та введення цього Закону в систему правових актів, що визначають конституц. лад України (одна його частина – власне положення договору, ін. – текст Закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні»). Де-факто цей К. д. був тимчас. Конституцією, яка складалася з преамбули, 8-ми розділів і 61 статті (втратив чинність після прийняття Конституції України 28 червня 1996). Втілення у життя положень К. д. створило належну правову базу для діяльності органів виконав. влади та президент. адміністрації. Проектом К. д. залишилася Конституція ЄС (повна офіц. назва – Договір про запровадження Конституції для Європи) – міжнар. договір, покликаний відігравати роль конституції ЄС і замінити всі колишні установчі акти ЄС (підписаний у Римі 29 жовтня 2004, однак чинності не набрав). Його замінив Лісабон. договір, домовленості про укладення якого як спрощеної версії Конституції ЄС досягнуто на саміті ЄС 22–23 червня 2007 (підписаний 13 грудня того ж року).

Літ.: Бабенко К. А. Конституційні засади розвитку і регулювання політико-правових відносин в Україні. К., 2008; Шаповал В. М., Корнєєв А. В. Історія Основного Закону (конституційний процес в Україні у 1990–1996 роках). Х., 2011.

С. В. Різник

Рекомендована література

Бабенко К. А. Конституційні засади розвитку і регулювання політико-правових відносин в Україні. К., 2008;
Шаповал В. М., Корнєєв А. В. Історія Основного Закону (конституційний процес в Україні у 1990–1996 роках). Х., 2011.