Конституція тварин

КОНСТИТУ́ЦІЯ ТВАРИ́Н  — загальна будова організму тва­рин, зумовлена анатомо-фізіологічними особливостями та спад­ковими чинниками, що про­являються в характері продуктив­ності тварин і реакції на вплив зовнішнього середовища. Ви­вчення К. т. необхідне для пізнан­ня основи розвитку всіх ознак с.-г. тварин. Вчені вказують на зв’язок К. т. з такими важливими їхніми ознаками, як продуктивність, стійкість до захворювань, характер індивід. розвитку, функції залоз внутр. секреції, тип нерв. діяльності, темперамент. Основою класифікації типів К. т. є певні особливості організму тварин: ендокринол., тип будови тіла, особливості об­­міну речовин, співвідношення між тканинами й органами, тип нерв. діяльності тощо. Існує декілька зоотех. класифікацій типів К. т. Найпоширенішою у прак­тиці тваринництва є класифікація, запропонована П. Кулешовим і доповнена Є. Богдановим та М. Івановим. П. Кулешов виділив 4 осн. типи конституції: гру­бий, ніжний, щільний (сухий), крихкий (сирий, пухкий). Він вра­хував розвиток тканин і органів (скелета, шкіри, підшкір. жиру, м’язів і внутр. органів, молоч. залози). Є. Богданов і М. Іванов доповнили класифікацію ще од­­ним типом — міцним (близький до щільного). Є. Богданов, враховуючи анатомо-фізіол. принципи, виділив 3 типи конституції с.-г. тварин: ніжно-сухий, си­­рий, міцний грубо- і ніжнокістковий. Оскільки як ніжна, так і груба К. т. може бути менш або більш щільною, прийнято розрізняти й проміжні типи: ніжно-щільний, ніжно-нещільний і грубо-щільний. В основі класифікації, розробленої швейцар. уче­ним У. Дюрстом, — ступ. окислю­вал. процесів в організмі тварин. Він виділив 3 типи тварин: дихал. (лептосом.), трав. (ейри­сом.) і проміжний. Тварини дихал. типу мають тонку шкіру, суху мускулатуру, добре розвинені органи дихання, травлення, кровотворення, легкий щільний скелет, глибоку і вузьку грудну клітку, легку голову. Для тварин трав. типу характерні компакт­­на будова тіла, широка і глибока грудна клітка, короткі кінцівки, добре розвинена мускулатура, менш розвинені внутр. ор­­гани. З типами конституції тіс­но пов’язані типи нерв. діяльно­сті тварин. І. Павлов виокремив 4 осн. типи вищої нерв. діяльності (темпераменту) у тварин, виходячи з особливостей формування у них умов. рефлексів: сильний–урівноважений–швид­кий; сильний–урівноважений–повільний; сильний–нестримний–неурівноважений; слабкий. Тварини грубої конституції мають грубий кістяк, як правило, велику голову з горбоносим про­філем (індекс великоголовості перевищує 27 %, індекс кости­стості становить 14,5–15,0 % і більше), масивний скелет, об’єм­ну мускулатуру, слабо пронизану сполуч. і жировою тканинами. Вони погано відгодовуються. Як правило, до цього типу відносять сіру укр. породу великої рогатої худоби та деякі аборигенні породи. Хоча схильність до грубості будови тіла зустрічається й у порід комбінов. і навіть молоч. напрямів продуктивності. Ці тварини невибагливі, витривалі, порівняно стійкі до захворювань. Крихка (сира, пухка, тістоподібна) конституція протилежна щільній. Перетинки сполуч. тканини роз­­ташовані на знач. відстані, простір між ними заповнюється рідиною. У тварин добре розвинена підшкірна жирова тканина. Разом жирові відкладення та рідина забезпечують пухкість, наповненість шкіри, м’язів. Суглоби та мускули приховані. Зде­більшого особини цього типу мають широкий тулуб. Вони лег­ко відгодовуються. Внутр. органи розвинені посередньо або недостатньо, при цьому вони вкриваються жировими відкладеннями, є значні відкладення жиру між м’язами і внутр. органами. Молочна та вовнова продуктивність низька. Для молоч. порід такий тип конституції зде­більшого не характерний. У ком­бінов. порід інколи зустрічається деяка пухкуватість, сируватість. Тварини мають низьку стій­кість до захворювань, знижений обмін речовин, вони схильні до ожиріння. До цього типу відносять м’ясні породи великої рогатої худоби, сальні породи сви­ней, ваговозні породи коней.

Міцна конституція за характеристиками близька до щільної. У тварин такої конституції міцний, сильний (не грубий і не ніжний) кістяк, цупка шкіра, помірно розвинені підшкірна і жирова тканини, відсутні ознаки крихкості будови тіла. Їм властиві пропорційна форма тіла, підвищена життєздатність, добре розвинена мускулатура, ви­­сока відтворна здатність, рекордна продуктивність. Розвиток кістяка і шкіри проміж. між грубим і ніжним типами конституції. Тварини мають бадьорий, здоровий вигляд і високу здатність протистояти хворобам. Ніжна конституція протилежна грубій. Тварини цього типу мають тонку шкіру, вкриту коротким ніжним волоссям, тонкий скелет, легку невелику, нерідко з прогином профілю голову (індекс великоголовості і широколобості нижчі відповідно від 26 і 40 %, індекс костистості нижчий від 13,5 %). При слабкому розвитку мускулатури внутр. ор­гани розвинені добре. На шиї, вим’ї багато складок шкіри. Тва­рини високопродуктивні, але ви­багливі до умов годівлі та утримання і схильні до різних захворювань. Цей тип характер. для молоч. та м’ясних спеціаліз. порід великої рогатої худоби (абердин-ангуської, шароле), беконних порід свиней, ахалтекін. породи коней. Особини ніж­ної конституції частіше всього трапляються у молоч. порід ост­­фризького кореня. Вони схиль­ні до захворювання на леген. хвороби. Завезена свого часу зі Сх. Німеччини чорно-ряба мо­­лочна худоба, незважаючи на високу молочну продуктивність, не прижилася, оскільки стала розплідником туберкульоз. інфекції. Щільна (суха) конституція властива тваринам з добре розвиненими щільними м’яза­ми, міцним кістяком, серед. тов­щини шкірою, густим серед. дов­­жини волоссям, слабким розвитком підшкір. жирової тканини, сухуватою мускулатурою, чітко окресленими суглобами, збитим, компакт. тулубом. У них добре функціонують кровоносна, дихал. і травна системи. Для тварин характер. високий рівень продуктивності і стійкості до захворювань. Така конституція властива симентал., лебедин. породам великої рогатої худоби, орлов. рисакам, рос. ваговозу, вівцям вовнового та смушк. напрямів продуктивності. Важливою селекц. ознакою, яка пока­зує здатність тварин проявляти впродовж життя високу продук­тивність, плодючість, життє­здатність і стійкість до хвороб та несприятливих чинників се­редовища, є конституц. міцність. М. Придорогін, П. Кулешов та Є. Лискун стверджували, що оцінювання К. т. має значення для визначення їх придатності до госп. використання.

Завантажити статтю