Куба Людвік
КУ́БА Людвік (Kuba Ludvík; 16. 04. 1863, м. Подєбради, нині Чехія — 30. 11. 1956, Прага) — чеський фольклорист, музикознавець, живописець. Акад. Чес. академії наук і мистецтв. Народний художник Чес. РСР (1945). Муз. освіту здобув у Праз. орган. школі (1877–79) та учител. інституті у Кутній Горі (нині Чехія, 1880–83). Живопису навч. у Празі (1891–93), Парижі (1893–95) та Мюнхені (1896–1904). Відвідав низку європ. країн, зокрема на запрошення проф. Університету св. Володимира у Києві А. Степовича — Сх. Україну (1886, 1887) та Галичину (1886), а також на стипендію Т.-Ґ. Масарика — Закарпаття (1929). Видав 16 зб. «Slovanstvo ve svých spěvech» (Praha, 1884–1929; 4000 пісень), де у 1-й кн. 6-го тому опубл. 130 укр. нар. пісень та 11 інструм. мелодій, зокрема зразки багатоголосся, під назвою «Písně maloruské». Записи пісень ілюстрував замальовками муз. інструментів, краєвидів, пам’яток архітектури, нар. одягу («Хата в лісі в Іскровці на Полтавщині», «Церква в Британах», «Господарство Балабутових у Волкові», «Церква у Волкові», «Українська дівчина, що зриває фасолю», «Українець» та ін.). Під час подорожей укр. землями зустрічався з М. Лисенком, Ф. Колессою та І. Франком, про якого залишив спогади («Jak jsem se seznámil s Ivanem Frankem» // «Z dejín československo-ukrajinských vzt’ahov», Bratislava, 1957). Автор низки статей і дослідж. про Україну та її пісні: «Za písní maloruskou» («Květy»), «Maloruský lyrník» («Ruch»; обидва — 1887), «Robotčij chor jihoruský» («Časopis Českého Muzea»), «Na lovu v Britanech» («Lumír»; обидва — 1888), «Na Haličské Rusi» («Československá republika», 1922), «Slovanský západ a východ. Svazek I» (Praha, 1933). Почес. д-р Праз. університету (1936), почес. проф. Академії муз. мистецтв у Празі.
Рекомендована література
- J. Stanislav. Ludvík Kuba, zakladatel slovanské hudební folkloristiky. Praha, 1963;
- Мольнар М. Людвік Куба про Україну. К., 1963;
- P. Keleta. Ludvík Kuba a Ukrajina // Ludvík Kuba — folklorist, spisovatel a moler. Bautzen, 2003.
Завантажити статтю
