«КОНТИНЕ́НТ» — літературний, су­спільно-політичний та релігійний журнал. Заснований 1974 у Парижі. Виходить щоквартально російською мовою. Спо­чатку наклад становив 7 тис., нині — 2,5–3 тис. примірників. Містив стат­ті про створе­н­ня Української Гельсінської групи. Значну кількість дописів присвячено боротьбі українських політвʼязнів у концтаборах. Серед авторів та дописувачів — Л. Плющ та С. Караванський (ін­­формували читача про долю В. Стуса), Б. Парамонов та М. Хей­­фец (писали про ре­пресії на­глядачів щодо В. Чорновола та керівника Українського національного фронту З. Попадюка), А. Малумян (про голоду­ва­н­ня В. Чорновола, В. Стуса, С. Шабатури, Ігоря та Ірини Калин­ців, І. Сеник, О. Попович, С. Па­­раджанова на під­тримку Національно-визвольної партії Вірменії; про депор­тацію кримських татар, трагедію сімʼї Вінсів), В. Войнович (про вбивство С. Бандери, ре­пресії щодо Л. Плюща та В. Марченка), Г. Снє­­гірьов (про процес над СВУ, М. Зе­рова, Б. Матушевського, Б. Антоненка-Давидовича), а також Й. Бродський, Н. Горбаневська (за­ступник голови редактора), П. Григоренко, М. Джилас, Р. Конквест, В. Некрасов (за­ступник голови редактора), А. Сахаров, О. Солженіцин. Тему таборового спротиву доповнювали матеріали про історію написа­н­ня В. Чорноволом та Е. Кузнецовим «Статуту радянського політвʼязня», числен­ні пові­дом­ле­н­ня про пере­бува­н­ня у неволі увʼязнених з політичних мотивів, зокрема й українців — З. Ан­тонюка, М. Горбаля, І. Кандиби Л. Лу­­кʼяненка, О. Тихого, І. Світ­личного, В. Стуса, О. Шевченка. Значне місце посідали листи і ві­дозви увʼязнених українців та зверне­н­ня на їхню під­тримку, також висвітлювалися пита­н­ня вільного віро­сповіда­н­ня, про­блеми українсько-польсько-російських від­носин тощо. Журнал публікував літературно-художні твори Е. Андієвської, І. Ратушинської, Г. Снє­­гірьова, С. Глузмана, поезії В. Сту­­са, Л. Костенко, І. Світличного, М. Зерова, І. Калинця, літературо­знавчі стат­ті В. Барки, вміщував рецензії та від­гуки на низку ви­дань, аналізував польський самвидав, позитивно оцінював режисерські роботи Ю. Іл­лєнка, Л. Оси­­ки та С. Параджанова, друкував фрагменти щоден­ника О. Дов­женка. Ідеологічна спрямованість ви­­­да­н­ня ви­значали художньо-біо­графічні, публіцистичні твори вихідців з України В. Некрасова, Н. Коржавіна, Л. Копелєва, В. Грос­смана та ін. Журнал часто вміщував ре­продукції картин М. При­­ймаченко. Від 1992 «К.» виходить у Москві і позиціонує себе як християнсько-ліберальне ви­да­н­ня, дру­­кує поетичні і прозові твори, публіцистичні стат­ті, аналітичні огляди періодики тощо.