Кулик Ігор Орестович
КУЛИ́К Ігор Орестович (19. 11. 1935, Харків — 18. 12. 2019, м. Нью-Йорк, США) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1966), член-кореспондент НАНУ (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Закін. Харків. університет (1959). Працював у Фіз.-тех. інституті низьких т-р НАНУ (Харків, 1960–96): у 1972–93 — завідувач відділу надпровідності та надпровід. приладів, від 1993 — гол. н. с. Від 1996 — проф. Нью-Йорк. університету в Стоуні-Брук. Отримав фундам. результати щодо теорії надпровідності, спектроскопії твердих тіл, фізики мезоскопіч. систем. Зробив внесок у розвиток теорії електродинам. властивостей джозефсонів. тунел. контактів, передбачив новий вихр. стан у поверхн. шарі надпровідника в похилому магніт. полі («вихори К.»). Розробив теорію мікроконтакт. спектроскопії металів; осн. поняття мезоскопіч. фізики: квантування магніт. потоку та персистентні струми у нормал. металах, кулонів. блокада в металіч. гранулах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Эффект Джозефсона в сверхпроводящих туннельных структурах. Москва, 1970 (співавт.); Квантование потока в нормальном металле // Письма в ЖЭТФ. 1970. Т. 11; Кинетические явления и эффекты дискретности заряда в гранулированных средах // ЖЭТФ. 1975. Т. 41 (співавт.); Electron-phonon coupling and phonon generation in normal-metal microbridges // Solid State Communications. 1977. Vol. 23; Josephson effect in superconductive SNS heterostructures with barriers // Phys. Rev. B. 2003. Vol. 67 (співавт.); Mesoscopic Aharonov–Bohm loops in a time-dependent potential: Quasistationary electronic states and quantum transitions // Там само. 2007. Vol. 76 (співавт.).
Людина 