КУ́ЛЬСЬКИЙ Леонід Адольфович (28. 03(10. 04). 1903, м. Новорадомськ Петроков. губ., нині Радомско Лодзин. воєводства, Польща — 25. 11. 1993, Київ) — фахівець у галузі водо­очище­н­ня. Батько О. Кульського. Доктор технічних наук (1947), професор (1948), академік АНУ (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1985). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1925), Ленінгр. університет (нині С.-Пе­тербург, 1928). Працював 1929–30 м. н. с. хім. лаб. ВУАН; 1930–33 — зав. лаб. хімії і сантехніки Київ. філії НДІ споруд; 1933–37 — керівник лаб. тех­нології води н.-д. сектору Київ. індустр. ін­ституту. За сумісн. 1934–37 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту хім. технології АН УРСР. 1937 при цьому Ін­ституті створ. спец. лаб. технології води, куди пере­ведено і лаб. із Київ. індустр. ін­ституту. 1939 лаб. увій­шли до складу Ін­ституту хімії АН УРСР (нині Ін­ститут заг. та неорган. хімії НАНУ), де К. очолював лаб. хімії та технології води (до 1962) і лаб. процесів і апаратів обробки води (1962–68), водночас — за­ступник директора з наукової роботи (1962–65), кер. сектору хімії і технології води (1965–68). Від 1968 — в Ін­ституті колоїд. хімії та хімії води АНУ: завідувач від­ділу процесів і апаратів обробки води (1968–87), водночас 1968–73 — за­ступник директора з наукової роботи, 1988–93 — радник при дирекції (усі — Київ). Одночасно викладав у Київ. ін­ституті кіноінженерів (1948–51) та інж.-буд. ін­ституті (1951–83). Один із основоположників наук. напряму — хімія і технологія очище­н­ня води. Заклав наук. основи і вдосконалив процеси водо­очище­н­ня, знезараже­н­ня та консервува­н­ня води, створив класифікацію домішок води за їхнім фазово-дис­перс. станом; ви­вчив механізм фіз.-хім. і біол. процесів, що від­буваються при очищен­ні вод; об­ґрунтував шляхи вибору та вдосконале­н­ня технол. схем очище­н­ня води.