Розмір шрифту

A

Купальські пісні

КУПА́ЛЬСЬКІ ПІСНІ́ — народновокальні твори, що су­проводжують день літнього сонце­стоя­н­ня й період Петрівського посту, симетричні в річному колі Різдву й Святкам. Виникли на сх.-словʼян. ґрунті як пісен. су­провід святкува­н­ня Івана Купала (в ніч з 23 на 24 червня за старим стилем; із 6 на 7 липня — за новим). Унаслідок християн. впливу зʼявилися ін. назви К. п. — «петрівські», «петровки», «петрівчані» тощо, архаїчні рефрени «Купала», «Купайло» були замінені на «Купала на Йвана», «Іване-Йвашеньку» тощо. У тих етногр. зонах, де купал. обрядовість занепала, сезон­не ви­значе­н­ня пісень («петрівка» та ін.) ви­йшло на перший план. Зміст більшості сучас. К. п., на думку фольклористів, мало повʼяза­ний із міфол. основою свята. К. п. — перед­усім ліричні твори любов. тематики, рідше — балади. Звʼя­­зок з язичниц. міфологією зберігають лише окремі сюжети, які коментують організацію купал. ходи, нагадують про обовʼязкову присутність біля купал. вогнища всіх жителів общини, регламентують оберегову поведінку захисту від від­ьом, для яких Купал. ніч є часом найвищого прояву їхньої сили, використовують ритуал. прокльони тощо. У руслі давніх ритуал. проти­стоянь, що ро­зігрувалися у формі театраліз. боїв на порубіж­жі сезонів зими й весни, а також під час зміни фаз сонця, можуть бути потрактовані жартівливі супе­речки між хлопцями й дівчатами, що су­проводжують їхні ігри в по­друж­жя. Попри велику популярність свята, вчені кон­статують, що купал.-петрів. на­співи поширені не на всій тер. України. Зокрема К. п. від­сутні на теренах зх.-укр. етніч. земель (Буковина, Галичина, Карпатія, Під­ляш­шя, Холмщина, Зх. Волинь), винятком є Лемківщина з її індивід. формами цих пісень. Лакуни К. п. засвідчені також в ареалі Припʼят. Прав­обереж­жя. Загалом у межах укр. тер. науковці виділяють чотири осн. типи К. п., що мають великі ареали, — лів­обереж., обрамл. архаїч. рефренами, прав­обереж. із кінц. рефреном, укр.-білорус. і прав­обереж. петрів., кілька пісен. форм вузько регіонал. побутува­н­ня, зокрема у Погорин­ні. Дослідники укр. К. п.: А. Завальнюк, О. Карапата, К. Квітка, І. Клименко, С. Копил, М. Скаженик, О. Терещенко та ін.

Літ.: Купальські пісні. К., 1960; Купальські пісні: Пісен­ник. К., 1989; Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні. К., 1990; Глушко М. Купальські пісні Східної Волині з села Дубрівки Баранівського ра­йону Житомирської області // Міфологія і фольклор. 2009. № 1(2).

І. В. Клименко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
51659
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
803
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Купальські пісні / І. В. Клименко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51659.

Kupalski pisni / I. V. Klymenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-51659.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору