Купчанко Олександр
КУПЧА́НКО Олександр (16(28). 03. 1864, с. Берегомет, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. – 19. 04. 1939, Чернівці) – педагог, громадський діяч. Племінник Григорія, батько Корнія Купчанків. Закін. учит. семінарію в Чернівцях (1885). Учителював у с. Станівці Горішні (нині Верхні Станівці Кіцман. р-ну, 1885–1905), від 1898 також виконував обов’язки мандрів. вчителя с. господарства для Станів. судового округу. 1906–23 – повіт. інспектор укр. нар. шкіл Буковини (спочатку Заставнів. пов., від 1907 – приміського Чернів. пов.). 1907–22 – чл. іспитової комісії для нар. і виділових шкіл Буковини з українською мовою навчання. Від 1926 – на пенсії. Під час 1-ї світової війни був секр., скарбником Червоного хреста, виконував обов’язки кер. установи для допомоги військ. інвалідам, вдовам і сиротам полеглих на війні. Весною 1917 признач. кер. і референтом шкіл. курсів у Нідералмі побл. Ґредіґа в Австрії. Був укр. радним (депутатом) Чернів. міськради, головою Чернів. організації Укр. нац. партії, Допомог. комітету для Гуцульщини, Комітету допомоги жертвам польс. пацифікації, Комітету для встановлення пам’ятника О.-Ю. Федьковичу. Член товариства «Укр. школа в Чернівцях». Очолював Укр. нар. дім у Чернівцях (1920–21 та 1923–34), який займався відродженням української мови та ідентичності, націотвор. діяльністю, Укр. православне братство в Чернівцях, «Укр. бльок до єпархіял. зборів» (від 1932), котрий 1932–38 захищав реліг. права буковин. українців у православ. Церкві. Як голова ювіл. Комітету ушанування пам’яти О.-Ю. Федьковича 1934 засудж. румун. окупац. владою.
В. П. Старик
Людина 
