КУ́ПЧЕНКО Володимир Юрі­йович (07. 11. 1897, с. Берегомет, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. — 10. 06. 1966, м. Едмонтон, провінція Альбер­­та, Канада) — педагог, письмен­ник, громадсь­­кий діяч. Батько Ґ. Купченко-Фро­­ляк. Доктор філософії УВУ (Мюнхен). Закін. гімназію у Чернівцях. Служив старшиною УГА. 1921 емігрував до Канади (Він­ніпеґ). Здобув ступ. бакалав­­ра з вихова­н­ня в Альберт. (Едмонтон, 1949) й магістра в Оттав. (1953) університетах. Учителював в Аль­­берті. У громад. житті українців Канади від­значився як організатор зборів, та­­лановитий промовець, майстер сценіч. слова. Член управи Укр. нац. обʼ­єд­на­н­ня (від 1932). У поет. творах, напис. у стилях нар. піс­­ні та Гомера («Прилетіла ластівочка», «Гей, Полтаво, наша славо…», присвяч. памʼяті О. Кошиця, та ін.),оспівував любов до України. Якщо спершу тематиці творів К. були притаман­ні пере­важно «ста­­рокраєві» мотиви, то з часом, вростаючи у канад. ґрунт, від­творював у поезії нове оточе­н­ня, робив спроби писати англ. мовою. Перші літ. спроби опублікував у літ.-наук. місячни­­ку «Промінь» (Чернівці, 1921–23): проза «Без­смертній сілюет Дів­­чини» (1922, ч. 11/12), присвяч. 35-річчю літ. діяльності О. Кобилянської, і поезія «На ниві» (1923, ч. 5–7). У Канаді вірші та етюди друкував у часописах «Український голос», «Новий шлях» та ін., кілька поезій англ. мовою — у вид. «Journal» (Едмонтон). У серед. школі м. Ламонт (провінція Альберта), де К. вчителював, при­значають стипендію його імені кращому уч­­неві за зна­н­ня української мови.