КУРА́ХІВСЬКЕ ВОДОСХО́ВИЩЕ — водо­сховище на р. Вовча (ліва притока Дні­пра), на території Марʼїнського ра­йону Донецької області. Споруджене 1935 як водо­йма-охолоджувач Курахівської ДРЕС (нині Курахівська ТЕС), реконстру­йоване 1950 та 1972. Довжина 14,4 км, ширина понад 2 км, площа 15 км2, пере­січна глибина 4,1 м, максимальна — 9,7 м, повний обʼєм 83 млн м3. Береги пере­важно пологі, подекуди роз­членовані балками. Вода сульфатно-натріє­ва, мінералізація 2374–3677 мг/л (2,3–4‰). На хімічний склад і якість води істотно впливають шахтні води (їхня мінералізація 2,5–5,8 г/л) і температурний режим (температура води влітку +22,9–+32,9 °С, узимку — +0,5–+12,1 °С). Унаслідок на­гріва­н­ня води вегетація водоростей триває на 2 місяці довше, через що зро­стає їхня біо­маса. Найпоширеніші серед водоростей — синьозелені, ді­атомові. Пере­січні показники біо­­маси зоопланктону 1,1–6,2 г/м3. На ділянках помірного на­гріва­н­ня поширена донна фауна, зокрема організми, придатні для корму риб. Водо­сховище характеризується багаторічним регулюва­н­ням, акумулює природний стік і поповнюється з ка­налу Сіверський Донець — Донбас трубо­проводом завдовжки 23,7 км. Крім головного при­значе­н­ня, використовується для зрошува­н­ня, рибництва (роз­веде­н­ня білого амура, коропа, товстолобика), рекреації. У прибережній смузі Курахівського водо­сховища створено протиерозійне лісонасадже­н­ня, береги на окремих ділянках закріплені. На березі водо­сховища — м. Курахове.

11 листопада 2024 російські загарбники пі­дірвали греблю Курахівського водо­сховища, що спричинило неконтрольований витік з нього води.