Курахівське водосховище
КУРА́ХІВСЬКЕ ВОДОСХО́ВИЩЕ — водосховище на р. Вовча (ліва притока Дніпра), на території Мар’їнського району Донецької області. Споруджене 1935 як водойма-охолоджувач Курахівської ДРЕС (нині Курахівська ТЕС), реконструйоване 1950 та 1972. Довжина 14,4 км, ширина понад 2 км, площа 15 км2, пересічна глибина 4,1 м, максимальна — 9,7 м, повний об’єм 83 млн м3. Береги переважно пологі, подекуди розчленовані балками. Вода сульфатно-натрієва, мінералізація 2374–3677 мг/л (2,3–4‰). На хімічний склад і якість води істотно впливають шахтні води (їхня мінералізація 2,5–5,8 г/л) і температурний режим (температура води влітку +22,9–+32,9 °С, узимку — +0,5–+12,1 °С). Унаслідок нагрівання води вегетація водоростей триває на 2 місяці довше, через що зростає їхня біомаса. Найпоширеніші серед водоростей — синьозелені, діатомові. Пересічні показники біомаси зоопланктону 1,1–6,2 г/м3. На ділянках помірного нагрівання поширена донна фауна, зокрема організми, придатні для корму риб. Водосховище характеризується багаторічним регулюванням, акумулює природний стік і поповнюється з каналу Сіверський Донець — Донбас трубопроводом завдовжки 23,7 км. Крім головного призначення, використовується для зрошування, рибництва (розведення білого амура, коропа, товстолобика), рекреації. У прибережній смузі Курахівського водосховища створено протиерозійне лісонасадження, береги на окремих ділянках закріплені. На березі водосховища — м. Курахове.
11 листопада 2024 російські загарбники підірвали греблю Курахівського водосховища, що спричинило неконтрольований витік з нього води.
Рекомендована література
- Электроэнергетика Украинской ССР. К., 1970;
- Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. К., 1987.