Курахове
КУРА́ХОВЕ (до 1943 – Курахівдресбуд, до 1956 – Курахівдрес) – місто Мар’їнського району Донецької області. Курахів. міськраді підпорядк. смт Іллінка, с-ща Острівське та Старі Терни, с. Степанівка. Знаходиться на лівому березі Курахівського водосховища (р. Вовча – притока Самари, бас. Дніпра), за 46 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 5 км від залізнич. ст. Роя. Пл. 24 км2. За переписом насел. 2001, мешкали 21 479 осіб (складає 106,9 % до 1989): українців – 79 %, росіян –17 %, греків –1 %; станом на 2015 – 19840 осіб. Засн. 1936 як робітн. с-ще у зв’язку зі спорудженням держ. рай. електростанції (ДРЕС; нині Курахівська теплова електростанція). Від 20 жовтня 1941 до 9 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 720 курахівців. Від 1956 – місто. 1969 під час розширення ДРЕС були розкопані 18 кочівниц. поховань 12 ст. У них знайдено кольчугу, кинджал, шаблю, колчан зі стрілами, скелет коня зі збруєю. 1939 мешкало бл. 5,3 тис., 1959 – 10,8 тис., 1979 – 20,1 тис., 1998 – 22,7 тис. осіб. У вересні 2014 і лютому 2015 К. зазнало руйнувань унаслідок обстрілів бойовиків з т. зв. Донец. нар. республіки. Серед провід. підприємств міста також – «Енергосталь», «Донбасатоменергомонтаж», елеватор, хлібозавод. У К. – 4 заг.-осв. школи, г-зія, профес. ліцей, філія Придніпров. енергобуд. технікуму; центр культури та дозвілля, міська б-ка, школа мистецтв; лікарня, санаторій-профілакторій «Курахівський»; спорт. комплекс «Олімпійський» (від 2004 на базі плавал. басейну проходять обл. і всеукр. змагання); готель «Гостинний двір»; відділ. 4-х банків. Є парк. Діють реліг. громади УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. На правому березі водосховища – бл. 40 баз відпочинку. Встановлено пам’ятник рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців – актриси О. Галицька та Л. Могильова (засл. арт. УРСР), співак В. Гурба (засл. арт. України).
І. В. Чумак