ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Курган

КУРГА́Н – споруда із землі, каміння, дерева тощо над похованням. У тюрк. мовах терміном «К.» позначають круглу могилу, могил. пагорб, насип, будинок-укріплення. Давні К., що є пам’ят­ками не лише археології, а й історії, культури та архітектури, поширені на всіх тер. Старого Світу, а також у Пн. Америці. Багато їх в Україні, особливо у степ. зоні. Звичай споруджувати К. виник у степах Пн. Причорно­мор’я в 4 тис. до н. е. з утвердженням рухливого скотарства і став притаманним багатьом народам, які тут мешкали, прибл. до 14 ст. У давнину К. часто обмежовували спец. кільцем (ка­м’яним, глинисто-муловим чи ін.) або ровом, на вершині насипу встановлювали антропоморфну стелу (в укр. фольклорі їх іменують «Кам’яними бабами», «Дівками кам’яними», «Мар’їни­ми каменями»). Найвідоміші ка­м’яні стели епохи енеоліту–брон­зи (кемі-обинська культура, ямна культурно-історична спільність), раннього заліз. віку (кімерій., скіф., антич.), середньовіччя (див. Половецькі статуї). Під насипом (чи у насипі) розташовували одну або кілька могил. Він міг мати видовжену чи округлу в плані форми, містити різноманітні поховал. споруди (ями, катакомби, склепи, кам’яні скрині, зруби тощо). Заг. кількість К. на території України невідома. Багато з них знищено із поч. інтенсив. розорювання степів (19 ст.), а за доби індустріалізації повністю змінено увесь істор. ланд­шафт укр. степу. Одним із перших усвідомив потребу збереження цього ландшафту й обережного ставлення до насипів К. (зокрема під час їх археол. дослідж.) Т. Шевченко, про що він писав у багатьох поезіях та щоденнику. За деякими підрахунками, нині у степ. зоні України залишилося бл. 150 тис. К. Більшість із них – невеликі, вис. 1–2 м, діаметром 10–30 м. На думку археологів, з усіх наяв. К. 70–80 % споруджено племенами ямної культурно-істор. спільності доби енеоліту–бронзи, 1–2 % – племенами катакомбної культурно-історичної спільності (середня бронза), 8–9 % – ін. насел. доби середньої та пізньої бронзи, по 2–3 % – скіфами і середньовіч. кочовиками. Істотне зменшення кількості споруджених К. у період культур катакомб. культурно-іс­тор. спільності деякі дослідники пов’язують з імовір. тогочас. забороною реаліст. відтворень та зображень, оскільки К. був образом житла померлих. Найвідоміші у наш час К.: доби бронзи – Кемі-Оба (Крим), Широка Могила (Херсон. обл.); кім­мерій. часу – Висока Могила, Носачівський курган, Квітки, Віль­шана (Черкас. обл.); скіф. доби – Чортомлик, Олександропільський курган, Товста Могила, Солоха, Огуз, Царський курган, Золотий курган; сармат. часу – Ногайчикський курган, Соколова Могила; середньовіччя – Чингульський курган. На укр. землях К. стали важливою складовою етніч. культури, їх опоетизовано у переказах і легендах. Селяни впорядковували на їхніх верхів’ях кам’яні стели, а у випадку пошкодження К. ставили стели у селах біля хат або воріт, білили та прикрашали їх перед кожним літнім церк. святом, у молитвах зверталися до них за допомогою.

Літ.: Лєсков О. Скарби курганів Хер­сонщини. К., 1974; Плетнева С. А. Половецкие каменные изваяния. Москва, 1974; Чмихов М. О. Курганні пам’ятки як явище давньої культури. К., 1993; Мозолевский Б. Н., Полин С. В. Курга­ны скифского Герроса IV в. до н. э. (Ба­бина, Водяна и Соболева Могилы). К., 2005.

С. А. Скорий, О. Є. Кислий

Рекомендована література

  1. Лєсков О. Скарби курганів Хер­сонщини. К., 1974;
  2. Плетнева С. А. Половецкие каменные изваяния. Москва, 1974;
  3. Чмихов М. О. Курганні пам’ятки як явище давньої культури. К., 1993;
  4. Мозолевский Б. Н., Полин С. В. Курга­ны скифского Герроса IV в. до н. э. (Ба­бина, Водяна и Соболева Могилы). К., 2005.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Курган / С. А. Скорий, О. Є. Кислий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-51810. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

51810

Кількість переглядів цього року:

41

Схожі статті

Біологічна освіта
Світ-суспільство-культура  | Том 3 | 2004
В. М. Бровдій
Верховина
Світ-суспільство-культура  | Том 4 | 2005
І. П. Ковальчук
Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні
Світ-суспільство-культура  | Том 22 | 2020
В. Ю. Васильєв, Р. Ю. Подкур

Нагору