Курило Олена Борисівна
КУРИ́ЛО Олена Борисівна (06(18). 10. 1890, м. Слонім, нині Гроднен. обл., Білорусь — ?) — мовознавець. Від 1892 мешкала у Варшаві. Від 1908 навч. на філол. відділі філос. факультету Університету м. Кеніґсберґ (нині Калінінград, РФ), провчилася 3 семестри, водночас слухала лекції з хімії, фізики та ботаніки. 1910 повернулася до Варшави, де вступила на істор.-філол. відділ Вищих жін. курсів при місц. університеті. 1916 склала держ. іспити при цих курсах, що через події 1-ї світової війни 1915 перенесені до м. Ростов-на-Дону (Росія). 1917 склала іспити на звання учителя з педагогіки, історії педагогіки та методики російської мови. Україністикою зацікавилася під впливом Є. Тимченка. 1917 переїхала до Києва. Викладала укр. мову та її методику на курсах для військ. старшин, для учителів залізнич. шкіл та на пед. курсах, в ІНО, брала участь в українізації школи в перші роки існування Української Держави. Написала найпопулярніший у той час підручник «Початкова граматика української мови» (К., 1917–18, ч. 1–2; до 1926 перевид. 10 разів). Водночас від 1917 працювала в Термінол. комісії при УНТ, уклала «Російсько-український словничок медичної термінології», «Словник української фізичної термінології (Проєкт)» (обидва — 1918), «Словник хемичної термінології (Проєкт)» (1923), редагувала «Словник ботанічної номенклятури» (1928; усі — Київ). Від 1921 — старший науковий співробітник Інституту укр. наук. мови ВУАН, від 1930 — заступник директора, голова відділу сучас. (живої) української мови Інституту мовознавства ВУАН. Уклала проект правопису чужих слів. Від 1920 була ред. у С.-г. наук. комітеті України. Член Етногр. комісії, Комісії краєзнавства та Діалектол. комісії ВУАН. 4–21 лютого 1933 перебувала під арештом за звинуваченням у приналежності до контррев. націоналіст. організації. Виїхала до Москви, займалася викладац. діяльністю. 5 жовтня 1938 заарешт. удруге, засудж. до 8-ми р. таборів. Покарання відбувала у Караґанді (Казахстан). 5 жовтня 1946 звільнена. Подальша доля невідома. Реабіліт. 1989. Наукові дослідження: питання нормалізації української мови, зокрема в галузях стилістики й термінології; історія української мови; істор. і заг. фонетика, фонологія. Значну увагу приділяла збиранню діалект. й етногр. матеріалів. 1923 у Києві видала «Програму для збирання етнографічних матеріялів», що містила такі розділи: «Початки мови: а) жести, б) міміка, в) природні та перекличні (ономатопоетичні) вигуки, г) дитяча мова», «Таємні мови», «Ономастика», «Початки письма». Укладена К. фонол. система української мови стала основою розвідки «До поняття “фонема”» // «Збірник секції граматики української мови», К., 1930, кн. 1. Свої рецензії, переважно на словники та граматики, друкувала в «ЛНВ» і «Вільній українській школі», зокрема зрецензувала низку праць Є. Тимченка, О. Синявського, М. Гладкого, В. Науменка, С. Рклицького, Майка Йогансена, С. Кульбакіна.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Курс українського правопису. К., 1919; Уваги до сучасної української літературної мови. К., 1920; 1923; 1925; Краків; Л., 1942; Паралельні форми в українській мові, їх значення для стилю. К., 1923; Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів давніше Городнянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині. К., 1924; До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків // Україна. 1925. Кн. 5; Спроба пояснити процес зміни о, е в нових закритих складах у південній групі українських діалектів. (З мапою Поділля) // Зб. Істор.-філол. відділу ВУАН. № 80. Постійна комісія історії української мови. К., 1928. Вип. 2; До питання про умови розвитку дисимілятивного акання // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1928. Кн. 16; До питання про українські форми з ненаголошеним а на місці етимологічного о (багатий, гарячий та ін.) // Зб. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1928. № 76, ч. 2; Про незалежну від наголосу зміну а по м’яких консонантах та по і в українських діалектах // Укр. діалектол. зб. 1929. Кн. 2; Діалектологічна комісія ВУАН. Анкети № 1–10 // На мовозн. фронті. 1931. Кн. 1; До питання про походження північноукраїнських рефлексів о–ue, we, wy, e // Зб. Комісії для дослідж. історії української мови. 1931. Т. 1.
Рекомендована література
- Шерех Ю. Всеволод Ганцов. Олена Курило. Вінніпеґ, 1954;
- Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Т. 2. Минск, 1977;
- Аншин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов»: 30-е годы. Москва, 1994;
- Матіяш Д. Внесок Олени Курило в розвиток сучасної української літературної мови // Молода нація. 1999. Вип. 10.
Завантажити статтю
Людина 
