Розмір шрифту

A

Курськ

КУРСЬК — давньоруське місто. Існувало на правому березі р. Сейм (при­­тока Десни, бас. Дніпра) у ме­жах сучасного м. Курськ (РФ). Уперше зга­дане в «Житії преподоб­ного Феодосія» в Києво-Печерського патерику у звʼязку з подіями се­­ред. 1030-х pp., коли Дні­провське Лів­обереж­жя повернулося під владу Ярослава Мудрого; у «По­вчан­ні» Володимира Мономаха — при описі подій 1068; в Іпатіївському літописі — під 1095 як місто Пере­яславського князівства. Імовірно, у 1030-і pp. К. управляв князівський посадник (згідно з «Житієм…» — «властитель»). Після Любецького зʼїз­ду князів 1097 уві­йшов до складу Новгород-Сіверського князівства як центр волості Посемʼя, за яким остаточно закріплений у серед. 12 ст. Від 1130-х pp. — центр удільного князівства. На­прикінці 12 — на поч. 13 ст. К. намагався конкурувати з Черніговом. Восени 1239 зруйнований військами хана Батия, 1278 — темника Ногая. Від 1362 входив до складу Великого князівства Литовсь­ко­го, у 15 ст. пере­йшов під владу Великого князівства Московсь­кого. Фортеця на місці городища існувала до кін. 18 ст. — на плані 1722 вона оточена глибоким ровом і деревʼяними стінами з баштами.

У ході археологічних досліджень на мисі при злит­ті річок Кур і Тускар (права притока Сейму) виявлено поселе­н­ня (площа городища бл. 9 га), засноване у 10 ст. на місці городища роменської культури. Воно складалося з дитинця та окол. града (Верх­ній і Нижній по­сади), укріпле­н­ня яких не збереглися, а також від­критих селищ-посадів. На правому березі Сейму (2 насипи) та на лівих берегах Кривця і Тускару (по од­ному насипу) збереглися рештки колись великого курган. некрополя. У 1990-х pp. та на поч. 21 ст. К. досліджував В. Єнуков. Під час робіт зафіксовано решт­ки оборон­них споруд (ровів та час­токолу), виявлено залишки 7-ми деревʼяних настилів, якими мос­тили вулиці міста, елементи садиб. забудови 12–13 ст. У культур. шарі потужністю від 2,6 (на дитинці) до 0,7–1,2 м (на посадах) зна­йдено числен­ні уламки скляних браслетів і намистин, хрести-тільники та енколпіон (скла­даний нагрудний хрест із част­кою мощів святого), керамічне пас­хальне яйце-брязкальце, залізне писало, деталі костюма та прикраси, предмети озброє­н­ня й спорядже­н­ня вершника і верхового коня, побут. речі та знаря­д­дя праці, фрагменти посуду різних часів. Знахідки уламків цегли-плінфи засвідчують існува­н­ня в К. домонгол. часу мурованих споруд.

Літ.: Патерик Киево-Печерского мо­­настыря. С.-Пе­тербург, 1911; Полное со­брание рус­ских летописей. Т. 1–2. Москва; Ленин­град, 1962; Коган В. М. История дома Рюриковичей (Опыт историко-генеалогического ис­следования). С.-Пе­тербург, 1993; Кашкин А. В. Археологическая карта Рос­сии: Курс­кая область. Москва, 1998.

В. П. Коваленко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Історичні місця
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
52057
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
152
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Курськ / В. П. Коваленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-52057.

Kursk / V. P. Kovalenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-52057.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору