Курц Вілем

КУРЦ Вілем (Kurz Vilem; 23. 12. 1872, містечко Гавлічкув-Брод, нині Чехія — 25. 05. 1945, Прага) — чеський піаніст, педагог. 1884–86 навч. приватно музики у Ю. Гьорґа, від 1886 — гри на фортепіано у Я.-В. Гольфельда, муз. теорії у К. Кніттля, О. Гостінського (усі — Прага). Закін. Праз. консерваторію (1892). Від 1890-х рр. роз­почав концертну діяльність. Во­лодів бездоган. технікою виконання. 1898 на запрошення Галиц. муз. товариства переїхав до Львова, де працював проф. Консерваторії цього товариства (до 1919). Також виступав у Львові як соліст та акомпаніатор. Використовуючи багаті традиції чес. фортепіан. школи, ретельно вивчаючи сучасну метод. літературу і досвід львів. колег, К. створив власну ме­тод.-пед. систему й успішно впровадив її спочатку у Львові, а згодом у Чехії. Його студенти посідали перші місця на щоріч. конкурсах у Консерваторії. 1911 з ініціативи К. відкрито курс вищої виконав. майстерності, на якому він викладав разом із М. Задорою. К. також організував курси з фортепіан. педагогіки, фортепіан. ансамблю, виступав із публ. лекціями про муз. мистецтво, писав рецензії. За період перебування у Львові К. виховав велику кількість польс. та укр. піаністів, серед яких — виконавці зі світ. іменами, викл. муз. ВНЗів та шкіл, відомі музикознавці, композитори, диригенти, зокрема В. Барвінський, З. Лісса, С. Лобачевська, А. Родзінський, А. Рудницький, Д. Ста­росольська, Т. Шеліговський, І. Прийма, Е. Што­єрман, Т. Шухевич. Гол. репрезентанткою школи К. вважають його дочку Ілону. 1919 К. разом із родиною виїхав до м. Брно (нині Чехія), де став проф. Консерваторії та створив осередок фортепіан. культури, що успішно конкурував із праз. фортепіан. школою. Продовжував концертувати. 1928 переїхав до Пра­ги, де працював проф. Консерваторії (1936–39 — її ректор, 1939–40 — почес. проф.) і дир. Школи вищої виконав. майстер­ності. З його класу у праз. період вийшли знамениті виконавці та педагоги, зокрема укр. піаністи Н. Біленька-Лаврівська, Д. Герасимович, Д. Задор, О. При­ходько, Р. Савицький, Р. Сімович. Від 1940 викладав гру на фортепіано приватно. Здійснив низку ред. різностильової фортепіан. музики.

Пр.: Postup pri vyucovani hre na klavir. Brno, 1920; 1930; O klavirnich metodach starsich a novejsich. Brno, 1922; Technicke zaklady klavirni hry. Praha, 1924; Ze sta­rych vzpominek na hudebni vecery Ume­lecke Besedy // Semdesat let Umelecke Besedy 1863–1933. Praha, 1933.

Літ.: E. Steuermann. Vilem Kurz (k 60 narozeninam) // Tempo. 1933. № 5; Бар­вінський В. 60-ліття професора Вілема Курца // Новий час. 1933. № 5; Z. Boh­mova-Zahradnickova. Vilem Kurz. Praha, 1954; I. Hurnik. Na pamet Vilema Kurze // Hudebni Roshledy. 1962. № 22; Попіль М. Вілем Курц — один з засновників Львів­ської фортепіанної школи. Л., 1992; Садова Л. Вплив методичних поглядів Вілема Курца на розвиток української фортепіанної школи ХХ ст. // Ф. Ліст та піаніст. культура 20 ст.: Зб. ст. та мат. Кр., 1999; Кашкадамова Н. Фортеп’янне мистецтво у Львові: Зб. ст. Т., 2001; Са­­дова Л. І. Фортепіанна школа Віле­ма Курца. Дрогобич, 2009; Її ж. Розвиток виконавсько-методичних засад школи Вілема Курца у діяльності українських піаністів // Зап. НТШ: Пр. Му­­зикозн. комісії. Л., 2009. Т. 258.

Л. І. Садова

Основні праці

Postup pri vyucovani hre na klavir. Brno, 1920; 1930; O klavirnich metodach starsich a novejsich. Brno, 1922; Technicke zaklady klavirni hry. Praha, 1924; Ze sta­rych vzpominek na hudebni vecery Ume­lecke Besedy // Semdesat let Umelecke Besedy 1863–1933. Praha, 1933.

Рекомендована література

1. E. Steuermann. Vilem Kurz (k 60 narozeninam) // Tempo. 1933. № 5;
   Google ScholarInternet
2. Бар­вінський В. 60-ліття професора Вілема Курца // Новий час. 1933. № 5;
   Google ScholarInternet
3. Z. Boh­mova-Zahradnickova. Vilem Kurz. Praha, 1954;
   Google ScholarInternet
4. I. Hurnik. Na pamet Vilema Kurze // Hudebni Roshledy. 1962. № 22;
   Google ScholarInternet
5. Попіль М. Вілем Курц — один з засновників Львів­ської фортепіанної школи. Л., 1992;
   Google ScholarInternet
6. Садова Л. Вплив методичних поглядів Вілема Курца на розвиток української фортепіанної школи ХХ ст. // Ф. Ліст та піаніст. культура 20 ст.: Зб. ст. та мат. Кр., 1999;
   Google ScholarInternet
7. Кашкадамова Н. Фортеп’янне мистецтво у Львові: Зб. ст. Т., 2001;
   Google ScholarInternet
8. Са­­дова Л. І. Фортепіанна школа Віле­ма Курца. Дрогобич, 2009;
   Google ScholarInternet
9. Її ж. Розвиток виконавсько-методичних засад школи Вілема Курца у діяльності українських піаністів // Зап. НТШ: Пр. Му­­зикозн. комісії. Л., 2009. Т. 258.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю