Курц Вілем

Визначення і загальна характеристика

КУРЦ Вілем (Kurz Vilem; 23. 12. 1872, містечко Гавлічкув-Брод, нині Чехія — 25. 05. 1945, Прага) — чеський піаніст, педагог. 1884–86 навч. приватно музики у Ю. Гьорґа, від 1886 — гри на фортепіано у Я.-В. Гольфельда, муз. теорії у К. Кніт­тля, О. Гостінського (усі — Прага). Закін. Праз. консерваторію (1892). Від 1890-х рр. роз­­почав концертну діяльність. Во­лодів без­доган. технікою викона­н­ня. 1898 на за­проше­н­ня Галиц. муз. товариства пере­їхав до Львова, де працював проф. Консерваторії цього товариства (до 1919). Також ви­ступав у Львові як соліст та акомпаніатор. Використовуючи багаті традиції чес. фортепіан. школи, ретельно ви­вчаючи сучасну метод. літературу і досвід львів. колег, К. створив власну ме­тод.-пед. систему й успішно впровадив її спочатку у Львові, а згодом у Чехії. Його студенти посідали перші місця на щоріч. конкурсах у Консерваторії. 1911 з ініціативи К. від­крито курс вищої виконав. майстерності, на якому він викладав разом із М. Задорою. К. також організував курси з фортепіан. педагогіки, фортепіан. ансамблю, ви­ступав із публ. лекціями про муз. мистецтво, писав рецензії. За період пере­бува­н­ня у Львові К. виховав велику кількість польс. та укр. піаністів, серед яких — виконавці зі світ. іменами, викл. муз. ВНЗів та шкіл, ві­домі музико­знавці, композитори, диригенти, зокрема В. Барвінський, З. Лісса, С. Лобачевська, А. Родзінський, А. Рудницький, Д. Ста­росольська, Т. Шеліговський, І. При­йма, Е. Што­єрман, Т. Шухевич. Гол. ре­презентанткою школи К. вважають його дочку Ілону. 1919 К. разом із родиною ви­їхав до м. Брно (нині Чехія), де став проф. Консерваторії та створив осередок фортепіан. культури, що успішно конкурував із праз. фортепіан. школою. Продовжував концертувати. 1928 пере­їхав до Пра­ги, де працював проф. Консерваторії (1936–39 — її ректор, 1939–40 — почес. проф.) і дир. Школи вищої виконав. майстер­ності. З його класу у праз. період ви­йшли знамениті виконавці та педагоги, зокрема укр. піаністи Н. Біленька-Лаврівська, Д. Герасимович, Д. Задор, О. При­ходько, Р. Савицький, Р. Сімович. Від 1940 викладав гру на фортепіано приватно. Здійснив низку ред. різностильової фортепіан. музики.

Пр.: Postup pri vyucovani hre na klavir. Brno, 1920; 1930; O klavirnich metodach starsich a novejsich. Brno, 1922; Technicke zaklady klavirni hry. Praha, 1924; Ze sta­rych vzpominek na hudebni vecery Ume­lecke Besedy // Semdesat let Umelecke Besedy 1863–1933. Praha, 1933.

Літ.: E. Steuermann. Vilem Kurz (k 60 narozeninam) // Tempo. 1933. № 5; Бар­вінський В. 60-ліття професора Вілема Курца // Новий час. 1933. № 5; Z. Boh­mova-Zahradnickova. Vilem Kurz. Praha, 1954; I. Hurnik. Na pamet Vilema Kurze // Hudebni Roshledy. 1962. № 22; Попіль М. Вілем Курц — один з засновників Львів­ської фортепіан­ної школи. Л., 1992; Садова Л. Вплив методичних по­глядів Вілема Курца на роз­виток української фортепіан­ної школи ХХ ст. // Ф. Ліст та піаніст. культура 20 ст.: Зб. ст. та мат. Кр., 1999; Кашкадамова Н. Фортепʼян­не мистецтво у Львові: Зб. ст. Т., 2001; Са­­дова Л. І. Фортепіан­на школа Віле­ма Курца. Дрогобич, 2009; Її ж. Роз­виток виконавсько-методичних засад школи Вілема Курца у діяльності українських піаністів // Зап. НТШ: Пр. Му­­зикозн. комісії. Л., 2009. Т. 258.

Л. І. Садова

Завантажити статтю