Короткевич Володимир Семенович

КОРОТКЕ́ВИЧ Володимир Семенович (Караткевіч Уладзімір Сямёнавіч; 26. 11. 1930, м. Орша, нині Вітеб. обл., Білорусь – 25. 07. 1984, Мінськ) – білоруський письмен­­ник, драматург, перекладач. Член СП Білорус. РСР (1957). Державна премія Білорус. РСР ім. Якуба Коласа (1984, посмертно). Закін. Київський університет (1954), Вищі літ. курси при Літ. інституті (1960) та Вищі сценарні курси (1962; обидва – Москва). 1954–56 учителював у с. Лісовичі (Таращан. р-ну Київ. обл.). Від 1962 жив у Мінську. Автор зб. поезії «Матчына ду­­ша» (1958), «Вечэрня ветразі» (1960) і «Мая Іліяда» (1969), «Быў. Есць. Буду» (1986), оповідань і повістей «Блакіт і золата дня» (1961), «Чазенія» (1970), «Вока тайфуна» (1974), «З вякоў міну­­лых» (1978); п’єс «Кастусь Калі­­ноўскі» (1963), «Званы Віцебска» (1974), «Каласка чатырох чараў­­ніц» (1982; про дитинство і юність Янки Купали); нарисів про Білорусь «Земля пад белымі кры­­ламі» (1977; укр. перекл. – К., 1972); сценаріїв д/ф «Свідки вічності» (1964), «Пам’ять» (1966), «Червоний агат» (1973). Білорус. історії присвяч. романи «Нельга забыць» (1962), «Каласы пад сярпом тваім» (у 2-х кн., 1968), «Хрыстос прызямліўся ў Гародні» (1972; екранізов. 1977, продемонстровано 1989), «Чорны замак Альшанскі» (1979; екранізов. 1984), повісті «Цыганскі кароль», «Сівая легенда» (обидві – 1961), «Дзікае паляванне караля Стаха» (1964; екранізов. 1979). У творчості К. крізь приз­­му істор. тематики підіймав актуал. для сучасників питання духов. та громад. життя. Виступав на захист білорус. мови, культури, пам’яток архітектури й при­­роди; вів на Білорус. телебачен­­ні істор. програму «Спадщина» (від 1976). Багато творів присвятив Україні (есей «Абраная» // «Братэрства», Мінск, 1982), діячам укр. культури (Лесі Українці, О. Білецькому та ін.), Києву (повість «Лісце каштанаў» // «Маладосць», 1973, № 5, окре­­ме вид. в укр. перекл. – К., 1982; есей «Мой се градок!» // «Ма­­ладосць», 1982, № 5), Криму (цикл віршів «Таўрыда» у зб. «Мая Іліяда»). Написав есеї про Т. Шев­­ченка «І будуць людзі на зям­лі» («Маладосць», 1964, № 3), Лесю Українку («Saxifraga» // «Полымя», 1971, № 2; в укр. пе­рекладі – «Вітчизна», 1986, № 9). Товаришував і листувався з Р. Іваничуком, виступав на захист його роману «Мальви», що був підданий компарт. критиці. Переклав білорус. мовою низку віршів В. Лучука, О. Сенатович, М. Зерова, В. Чумака, С. Литвина, І. Гнатюка (добірка опубл. в зб. «Украінская савецкая паэ­­зія», Мінск, 1975, т. 1), а також вірші М. Львович із циклу «У вінок Максиму Богдановичу» (у зб. «Братэрства», Мінск, 1982). Вірш І. Франка «Каменярі» в інтерпретації К. (1979) увійшов до зб. «“Каменярі” мовами народів світу» (К., 1983). Окремі повісті й романи К. українською мовою переклали К. Скрипченко, О. Лук’янчук, В. Сидоренко, М. Шудря; поезії – А. Косматенко, О. Лукашен­­ко, М. Львович, С. Литвин, М. Ра­­чук, В. Лучук, С. Зінчук, Т. Коломієць та ін. У Орші 2000 засн. музей К.; у Києві 2011 йому вста­­новлено пам’ятник (скульптори К. Селіханов і О. Варшавеня).

Тв.: Выбраныя творы: У 2 т. Мінск, 1980; Збор твораў: У 8 т. Мінск, 1990; укр. перекл. – [Вірші] // Білорус. рад. поезія: Антологія. Т. 2. К., 1971; Чозенія. К., 1972; Чорний замок Ольшансь­­кий – Дике полювання короля Стаха. К., 1984; [Вірші] // Сузір’я. Вип. 26. К., 1987; Христос приземлився в Городні (Євангеліє від Іуди). К., 1988; Тракт невмирущості // Вітчизна. 1988. № 7; Тво­­ри: У 2 т. К., 1991.

Літ.: Чапруша В. Поетична оповідь // Прапор. 1973. № 1; Рочинь М. Романтичний світ Володимира Короткевича // Дніпро. 1983. № 10; Бородулін Р. Лист у безсмертя // Сузір’я. Вип. 26. К., 1987; Іванычук Р. Мой рэквіем // Літаратура і мастацтва. 1987, 21 кастрычніка; Русецкі А. Уладзімір Караткевіч: Праз гіс­­торыю ў сучаснасць. Мінск, 1991; Маль­­дзіс А. Жыцце і ўзнясенне Уладзіміра Караткевіча. Мінск, 2010; Законников С. Охоронна зірка // ЛУ. 2011, 3 лют.

Г. П. Півторак

Основні твори

Выбраныя творы: У 2 т. Мінск, 1980; Збор твораў: У 8 т. Мінск, 1990; укр. перекл. – [Вірші] // Білорус. рад. поезія: Антологія. Т. 2. К., 1971; Чозенія. К., 1972; Чорний замок Ольшансь­­кий – Дике полювання короля Стаха. К., 1984; [Вірші] // Сузір’я. Вип. 26. К., 1987; Христос приземлився в Городні (Євангеліє від Іуди). К., 1988; Тракт невмирущості // Вітчизна. 1988. № 7; Тво­­ри: У 2 т. К., 1991.

Рекомендована література

1. Чапруша В. Поетична оповідь // Прапор. 1973. № 1;
   Google Scholar Internet
2. Рочинь М. Романтичний світ Володимира Короткевича // Дніпро. 1983. № 10;
   Google Scholar Internet
3. Бородулін Р. Лист у безсмертя // Сузір’я. Вип. 26. К., 1987;
   Google Scholar Internet
4. Іванычук Р. Мой рэквіем // Літаратура і мастацтва. 1987, 21 кастрычніка; Русецкі А. Уладзімір Караткевіч: Праз гіс­­торыю ў сучаснасць. Мінск, 1991;
   Google Scholar Internet
5. Маль­­дзіс А. Жыцце і ўзнясенне Уладзіміра Караткевіча. Мінск, 2010;
   Google Scholar Internet
6. Законников С. Охоронна зірка // ЛУ. 2011, 3 лют.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю