КУЦЕ́ВИЧ Володимир Адамович (08. 03. 1917, с. Лутище, нині Охтир. р-ну Сум. обл. — 06. 01. 2012, Київ) — архітектор, графік. Батько Вадима та Валентини Куцевичів, дід Я. Бистрової. Член НСАУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. ін­ститут інж. комунал. будівництва (1944; викл. Я. Штейнберг). Працював 1944–63 гол. архітектором проекту в ін­ституті «Ді­промісто», 1963–70 — у Зонал. НДІ типового й екс­перим. проектува­н­ня, 1970–96 — в ін­ституті «УкрНДІінж­проект» (усі — Київ). У своїй творчості К. продовжував і роз­вивав традиції класицизму. Серед найви­значніших робіт цього напряму (1950-і рр.) — Будинок Рад у Хмельницькому, комплекс будівель і споруд гол. входу ВДНГ України в Києві (нині Нац. комплекс «Екс­поцентр України») та житл. будинки у Дні­пропетровську. Брав участь у роз­роблен­ні генпланів Запоріж­жя, Сталіно (нині Донецьк), Тернополя, Хер­сона, міст Маріуполь Сталін. обл. і Ізмаїл Одес. обл. (1944–50), смт Великий Березний, Воловець, міст Рахів, Хуст Закарп. обл. (1948–49), проектів наук.-екс­перим. бази Зонал. НДІ типового й екс­перим. проектува­н­ня (1964–69), інж.-лаб. та вироб. комплексу геофізики (1964–67) у Києві, дитсадків у с. Майське Джанкой. р-ну, нині АР Крим (1968) та Ташкенті у кварталі Український (1969), ри­туал. будівель для траур. обрядів у Донецьку, Житомирі, Чернівцях, Рівному, Він­ниці та Дні­пропетровську (1972–78), інж.-лаб. корпусу газопо­стача­н­ня у м. Ял­та, нині АР Крим (1984–90), інж.-лаб. і вироб. корпусу «Полтаватепло­енерго» (1989–93), НДІ буряка у Києві (1990–92), церкви у с. Морозівка Баришів. р-ну Київ. обл. (1996–97), упр. дис­петчеризації електроосвітле­н­ня вулиць, станції газопо­­стача­н­ня і корпусу побут. приміщень у м. Кривий Ріг Дні­проп. обл. (1995–96), рекон­струкції центру с. Лутище Охтир. р-ну (1999–2005). За­ймався також акварел. живописом, виконував скульптурні композиції з дерева, глини, гіпсу. Учасник всеукр. ви­ставок від 1950. Персон. — у Києві (2000).