Кушкова-Шевченко Лідія Степанівна

Визначення і загальна характеристика

КУШКО́ВА-ШЕВЧЕ́НКО Лідія Степанівна (14. 06. 1939, м. Чита, РФ — 02. 10. 2020, Дні­про) — актриса, режисер. Народний артист УРСР (1979). Пре­мія ім. М. Заньковецької (2005). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Ґран-Прі регіонального фестивалю-конкурсу «Січеславна» (Дні­­пропетровськ, 2001). Лауреатка фестивалю «Ялтинська осінь» (1998), всеукраїнського конкурсу «Сучасна українська драматургія» (м. Біла Церква, 2000), всеукраїнського фестивалю гумору «Вишневі усмішки» (Київ, 2001). Закінчила Київський ін­ститут театрального мистецтва (1962; викладач М. Крушельницький). Від­тоді — актриса (до 1990), від 1997 — актриса і режисер Дні­пропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка; 1990–93 — актриса і головний режисер творчого обʼ­єд­на­н­ня «Воля» Дні­пропетровського телерадіомов. обʼ­єд­на­н­ня; 1993–97 — головний режисер Дні­пропетровського ТЮГу. Кушковій-Шевченко як актрисі були притаман­ні яскрава емоційність, вмі­н­ня пе­ре­втілюватися. Створені нею образи сповнені без­посередністю та динамічним роз­витком. Її режисерські роботи характеризувалися реалізмом, яскравістю, простотою форми.

Авторка і режисер музичної казки у віршах «Коза-дереза» (по­ставлена 2008), інсце­нізації «Майська ніч» за М. Гоголем (по­ставлена 2010), пʼєси «Бал» (по­ставлена 2011).

Ролі: Феся («Циганка Аза» М. Старицького), Настка («У неділю рано зіл­ля копала» за О. Кобилянською), Ори­ся («Незакінчений роман» М. Макарен­ка), Джоан («У пущі» Лесі Українки), Оксана («Марина» М. Зарудного), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Оленка, Наталка («Голубі олені» О. Коломійця), Анка («Роз­судіть нас, люди» за О. Андреєвим), Люба Габай («Я від­повід­аю за все» за Ю. Германом), Марійка («Солдатська вдова» М. Анкілова), Харитина («Не стріляйте в білих лебедів» за Б. Васильєвим), Ольга Пан­ченко («Кафедра» В. Врублевської), Катерина ІІ («Фаворит» за В. Пікулем), Гурмижська («Ліс» О. Островського), Памела («Дорога Памела» Дж. Патріка), Інес­са («З коха­н­ням не жартують» П. Кальдерона), Єлизавета («Королева Марія Стюарт» за Ф. Шіл­лером); монови­става «Кайдашиха» Л. Кушкової-Шевченко (за повістю «Кайдашева сімʼя» І. Нечуя-Левицького).

Ви­стави: «Гидке каченя» за Г.-К. Ан­­дерсеном (1993), «Маленький принц» за А. де Сент-Екзюпері, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (обидві — 1994), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Вин­­ниченка, «Без вини винні» О. Ос­­тровського (обидві — 1995), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1997), «Шлюб за оголоше­н­ням» В. Канівця (1998), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (2001), «Конкурс» О. Галіна (роль Варі Волкової), «Операція “Міль­йончик”» за В. Селезньовим (обидві — 2002), «Лісова пісня» Лесі Українки (2003), «Запороги» В. Веретен­никова (2004), «Аршин мал алан» У. Гаджибекова (2005), «Все добре, що закінчується гаразд» В. Шек­спіра (2006), «Сільва» І. Каль­­мана (2007), «Лускунчик» за Е. Гоф­фман­ном (2009), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основʼяненка (2011, ролі Мотрі й Аграфени Семенівни).

Літ.: Богдашевський Ю. Акторська особистість // КіЖ. 1972, 23 січ.; Ястрем­­ська О. Вірність покликан­ню // УТ. 2004. № 1–2.

В. В. Шевченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю