КО́РПУСНА ЛІНГВІ́СТИКА — галузь мовознавства, предме­­том дослідже­н­ня якої є принципи та методи формува­н­ня корпусів текс­тів, а також роз­роб­­ле­н­ня компʼютерних систем для їхнього опрацюва­н­ня. Корпус роз­глядають як модель мовної системи, реалізовану в текс­тах різних функціональних стилів, струк­­тури, тематики, при­значе­н­ня, території та часу їх створе­н­ня. Залежно від при­значе­н­ня виділяють фундаментальні і пошукові (дослідницькі) корпуси, для роботи з якими створюють спеціальні текс­тові процесори — системи опрацюва­н­ня інформації про мовні оди­­ниці морфологічних, синтаксичних, логіко-семантичних структурних рівнів текс­ту. Такі системи зорієнтовані на анотацію (роз­міче­н­ня) текс­ту, яка перед­бачає формалізовані виділе­н­ня у ньому мовних одиниць певних типів. Завдяки наявності автоматизованих засобів аналізу інформації корпуси при­­датні для викона­н­ня за допомогою компʼютера теоретичних і практичних зав­дань мово­знавства. За повнотою по­да­н­ня текс­тів, їхнім структурува­н­ням та наявністю засобів автоматизованого аналізу корпуси від­різняють від електрон­них бібліотек, картотек і баз цитат. Сучасні національні корпуси мають здебільшого фундаментальні характер, їхній обсяг сягає 200 і більше млн слово­вживань. Такими є, на­приклад, Британський національний корпус (British Na­­tional Corpus), Національний корпус рус­ского языка, Narodowy Korpus Ję­­zy­ka Polskiego або корпус текс­тів (Frantext) для укладе­н­ня словника «Trésor de la langue fran­­çaise» («Скарбниця французької мови»). Корпуси текс­тів різних типів та при­значе­н­ня мають естонська, італійська, китайська, німецька, польська, російська, сербська, словенська, словацька, турецька, українська і чеська мови. В Україні перші корпуси україномовних текс­тів зʼявилися у 1990-х роках, зокрема корпус науково-реферативних та публіцистичних текс­тів, на базі якого спів­робітники від­ділу структурно-математичної лінгвістики (нині у скла­­ді Ін­ституту української мови НАНУ, Київ) створили систему автоматичного орфо­графічного контролю текс­ту «Рута» та систему машин­ного російсько-українського і українсько-російського пере­кладу «Плай», а також корпус українських художніх, публіцистичних і наукових текс­тів, сформований у лабораторії компʼютерної лінгвістики Київського університету. Над укла­да­н­ням фундаментальних національних корпусів україномовних текс­тів працюють науковці Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ (Київ) та Ін­ституту української мови НАНУ. Від 2009 при Між­народному комітеті сла­­вістів працює Комісія з корпусної лінгвістики на чолі з М. Лазинським (Варшава), яка координує діяльність роз­робників корпусів словʼянських мов. Від 1996 ви­­ходить «International Journal of Corpus Linguistics».