КО́РСАКАС Костас (Korsakas Kostas; псевдонім — Jonas Radžvilas; 05(18). 10. 1909, містечко Пашвітініс, нині Литва — 22. 11. 1986, Вільнюс) — литовський письмен­ник, літературо­знавець. Академік Академії наук Литовської РСР (1949). Заслужений діяч науки Литовської РСР (1959). Народний письмен­ник Литовської РСР (1979). Державні нагороди СРСР. 1928–30 увʼязнений за участь в антифашистському русі, покара­н­ня від­бував у Шяуляйській вʼязниці. Був вільним слухачем Каунаського університету (1931–40). Редактор видавництва «Valstybinė leidykla» (Каунас, 1940–41). Голова Спілки письмен­ників Литовської РСР (1944–45). Працював у Вільнюському університеті: професор кафедри литовської літератури, декан історико-філологічного факультету (1944–57). Директор Ін­ституту літературної мови та літератури (1946–84) й академік-секретар Від­діле­н­ня су­спільних наук (1953–68) Академії наук Литовської РСР, голова Між­народної комісії з дослідже­н­ня балто-словʼянських від­носин. Дебютував 1925 у журналі «Ateitis». Автор збірки поезій «Kovos įstatymas» («Закон боротьби», Москва, 1943), «Paukščiai grįžta» («Птахи повертаються», 1945), «Pjūtis» («Жнива», 1969), «Lapkritys» («Падолист», 1979); пере­кладів із литовської мови «Из­бран­ное» (1953; усі — Вільнюс); низки літературно-критичних праць «Straipsniai apie literatūrą» («Стат­ті про літературу», 1932), «Kritika» («Критика», 1936), «Rašytojai ir knygos» («Письмен­ники і книги», 1940; усі — Каунас), «Prieš amžinąjį priešą» («Проти одвічного ворога», 1945), «Literatūra ir kritika» («Література і критика», 1949; обидві — Вільнюс), «Lietuvių ir ukrainiečių literatūriniai ryšiai» / «Літературні звʼязки литовців і українців» // «Pergalė», 1954, № 5, «Literatūrų draugystė» («Дружба літератур», 1962, кн. 1), «Literatūros praeitis» («Літературне минуле», 1983), «Literatūros raida» («Роз­виток літератури», 1985), «Literatūriniai kontaktai» («Літературні контакти», 1987; усі — Вільнюс). Спів­автор і головний редактор «Lietuvių literatūros istorija» («Історія литовської літератури», Вільнюс, 1957–68, т. 1–5). Популяризував творчість Т. Шевченка у Литві (ста­т­тя «Taraso Ševčenkos gimimo sukaktis» / «Роковини народже­н­ня Тараса Шевченка» // «Kultūra», 1939, № 3; «Тарас Шевченко і Литва» // «Літературна газета», 1952, 10 липня). Наукові дослідже­н­ня: литовська література; литовсько-українські літературні звʼязки; литовські пере­клади творів І. Франка. Окремі поезії К. українською мовою пере­клали В. Бичко, І. Нехода, Р. Лубківський.