Корсакас Костас

КО́РСАКАС Костас (Korsakas Kostas; псевд. — Jonas Radžvilas; 05(18). 10. 1909, містечко Пашвітініс, нині Литва — 22. 11. 1986, Вільнюс) — литовський письменник, літературо­знавець. Академік АН Литов. РСР (1949). Заслужений діяч науки Литов. РСР (1959). Нар. письменник Литов. РСР (1979). Державні нагороди СРСР. 1928–30 ув’язн. за участь в антифашист. русі, покарання відбував у Шяуляй. в’язниці. Був вільним слухачем Каунас. університету (1931–40). Ред. видавництва «Valsty­binė leidykla» (Каунас, 1940–41). Голова СП Литов. РСР (1944–45). Працював у Вільнюс. університеті: професор кафедри литов. літ-ри, декан істор.-філол. факультету (1944–57). Директор Інституту літ. мови та літ-ри (1946–84) й академік-секр. Відділ. сусп. наук (1953–68) АН Литов. РСР, голова Міжнар. комісії з дослідж. балто-слов’ян. відносин. Дебю­тував 1925 у ж. «Ateitis». Автор зб. поезій «Kovos įstatymas» («Закон боротьби», Москва, 1943), «Paukščiai grįžta» («Птахи повертаються», 1945), «Pjūtis» («Жнива», 1969), «Lapkritys» («Падолист», 1979); перекладів із литов. мови «Избранное» (1953; усі — Вільнюс); низки літ.-крит. пр. «Strai­psniai apie literatūrą» («Статті про літературу», 1932), «Kritika» («Кри­тика», 1936), «Rašytojai ir knygos» («Письменники і книги», 1940; усі — Каунас), «Prieš amžinąjį pri­ešą» («Проти одвічного ворога», 1945), «Literatūra ir kritika» («Література і критика», 1949; обидві — Вільнюс), «Lietuvių ir ukrainiečių literatūriniai ryšiai» / «Літературні зв’язки литовців і українців» // «Pergalė», 1954, № 5, «Literatūrų draugystė» («Дружба літератур», 1962, кн. 1), «Literatūros praeitis» («Літературне минуле», 1983), «Literatūros raida» («Розвиток літератури», 1985), «Literatūriniai kontaktai» («Літературні контакти», 1987; усі — Вільнюс). Співав­тор і гол. ред. «Lietuvių literatūros istorija» («Історія литовської літератури», Вільнюс, 1957–68, т. 1–5). Популяризував творчість Т. Шевченка у Литві (ст. «Taraso Ševčenkos gimimo sukaktis» / «Роковини народження Тараса Шев­ченка» // «Kultūra», 1939, № 3; «Тарас Шевченко і Литва» // «Лі­тературна газета», 1952, 10 липня). Наукові дослідження: литов. літ-ра; литов.-укр. літ. зв’язки; литов. переклади творів І. Франка. Ок­ре­мі поезії К. українською мовою перекла­ли В. Бичко, І. Нехода, Р. Луб­ків­ський.

Завантажити статтю